1. Орфографічний словник української мови

ящір

я́щір

іменник чоловічого роду, істота

тварина

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ящір — ЯЩІР – ЯЩУР Ящір, ящера. 1. Ссавець з подовженим тілом, укритий зроговілими пластинками. 2. Вимерлий плазун. Ящур, -у. Гостра інфекційна хвороба парнокопитих тварин і людини. Літературне слововживання
  2. ящір — ящера, ч., мн. ящери, -ів, зоол. 1》 Ссавець із подовженим тілом, вкритим зроговілими пластинками, довгим хвостом, невеликою головою, короткими лапами і міцними кігтями; поширений в Африці та Азії. 2》 заст. Назва вимерлих плазунів і земноводних. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ящір — Я́ЩІР, я́щера, ч., зоол. 1. Ссавець з подовженим тілом, вкритим зроговілими пластинками, довгим хвостом, невеликою головою, короткими лапами і міцними кігтями; поширений в Африці та Азії. 2. мн., зоол. Словник української мови у 20 томах
  4. ящір — Я́ЩІР, я́щера, ч., зоол. 1. Ссавець з подовженим тілом, вкритим зроговілими пластинками, довгим хвостом, невеликою головою, короткими лапами і міцними кігтями; поширений в Африці та Азії. 2. заст. Назва вимерлих плазунів і земноводних. Словник української мови в 11 томах