1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ящір

я́щір

ящера, ч., мн. ящери, -ів, зоол.

1》 Ссавець із подовженим тілом, вкритим зроговілими пластинками, довгим хвостом, невеликою головою, короткими лапами і міцними кігтями; поширений в Африці та Азії.

2》 заст. Назва вимерлих плазунів і земноводних.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ящір — ЯЩІР – ЯЩУР Ящір, ящера. 1. Ссавець з подовженим тілом, укритий зроговілими пластинками. 2. Вимерлий плазун. Ящур, -у. Гостра інфекційна хвороба парнокопитих тварин і людини. Літературне слововживання
  2. ящір — Я́ЩІР, я́щера, ч., зоол. 1. Ссавець з подовженим тілом, вкритим зроговілими пластинками, довгим хвостом, невеликою головою, короткими лапами і міцними кігтями; поширений в Африці та Азії. 2. мн., зоол. Словник української мови у 20 томах
  3. ящір — я́щір іменник чоловічого роду, істота тварина Орфографічний словник української мови
  4. ящір — Я́ЩІР, я́щера, ч., зоол. 1. Ссавець з подовженим тілом, вкритим зроговілими пластинками, довгим хвостом, невеликою головою, короткими лапами і міцними кігтями; поширений в Африці та Азії. 2. заст. Назва вимерлих плазунів і земноводних. Словник української мови в 11 томах