висмоктувати

висиса́ти (висмо́ктувати, випива́ти і т. ін.) / ви́ссати (ви́смоктати, ви́пити і т. ін.) (всю) кров з кого і без додатка. 1. Дуже виснажувати, знесилювати кого-небудь. Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком шиття (П. Грабовський); “Рахіра або земля”. Се випивало його кров і виводило з рівноваги (О. Кобилянська); — Ви бачите, я навіть не червонію, лице моє біле, як і у вас, бо жах висмоктав з мене всю кров (М. Коцюбинський); // Завдавати кому-небудь прикрощів, великого клопоту своєю поведінкою, вчинками, ставленням і т. ін. — Уб’ю гадюку, уб’ю змію!.. Вона (Оксана) з мене кров виссала (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Жорстоко експлуатувати кого-небудь, доводячи до крайнього виснаження. — По-моєму, усяк, хто хоч трохи вище став від сірої маси народу,— не лізь у пани, не висисай з народу крові, а віддай народові все те, що через його придбав (Панас Мирний); Ольга підводиться, розправляє спину і оглядає поле — то тут, то там біліють хустини жниць. Проклятий рудий пес Никифор, тіун боярський, висмоктує кров (А. Хижняк); — Я ж працювала на його (посесора) душу; він здер з мене моє грішне тіло, а пан виссав мою кров (І. Нечуй-Левицький); Мало ще мною люди поневірялись, всю силу забрали, всю кров виссали, а тепер ще дитину оддай їм... Не дочекають... (М. Коцюбинський).

ви́ссати (ви́смоктати) / висиса́ти (висмо́ктувати) з па́льця. 1. Сказати, ствердити що-небудь, не спираючись на факти, не маючи для цього жодних підстав; вигадати. З якої ж би речі вона стала їй, Гаїнці, брехати? Не з пальця ж і вона виссала те, що казала! Щось же воно та є (Б. Грінченко); — Підкріпи, друже, свою розповідь власноручним підписом.— Для чого? — здивувався я.— Щоб не подумали, ніби я все це з пальця висмоктав,— відказав Гавриш (М. Ю. Тарновський); — Оце вам звичаї, самі ростуть із вдачі народу, з традицій його, із душі, а то вигадують, висмоктують із пальця різні бездушні псевдообряди (О. Гончар). ви́ссаний (ви́смоктаний) з па́льця. Цілі череди неіснуючих корів і бичків, сотні тисяч виссаних з пальців свиней та овець мандрували із звіту в звіт, щоб лягти потім в переможні реляції (А. Дімаров); — Рубен багато знав про партизанів, а тут відомості з пальця висмоктані німецькими пропагандистами (П. Автомонов). 2. Будь-якою ціною дістати або зробити з нічого щось. — З тобою заради тебе не піду, і красти не стану, і з пальця тобі паски не виссу (Л. Яновська).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висмоктувати — висмо́ктувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. висмоктувати — -ую, -уєш, недок., висмоктати, -кчу, -кчеш, док., перех. 1》 Смокчучи, ссучи, витягати з кого-, чого-небудь рідину, рідку масу, витягати з чогось вологу; висисати. || розм. Повільно випивати. 2》 перен. Забирати, віднімати все чи більшу частину, позбавляти кого-, що-небудь чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висмоктувати — ВИСМО́КТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СМОКТАТИ, кчу, кчеш, док. 1. кого, що. Смокчучи, ссучи, витягати із кого-, чого-небудь рідину, рідку масу, вологу і т. ін., вбираючи її в себе; висисати. Словник української мови у 20 томах
  4. висмоктувати — ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. висмоктувати — ВИСМО́КТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СМОКТАТИ, кчу, кчеш, док., перех. 1. Смокчучи, ссучи, витягати з кого-, чого-небудь рідину, рідку масу, витягати з чогось вологу; висисати. Словник української мови в 11 томах
  6. висмоктувати — Висмоктувати, -тую, -єш сов. в. висмоктати, -вчу, -чеш, гл. Высасывать высосать. Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку. Левиц. І. 137. Висмоктав з самого серця кров. Стор. МПр. 32. Словник української мови Грінченка