висмоктувати

ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм., ПЕРЕКИДА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., БА́ХКАТИ розм. (перев. про алкогольні напої); НАДПИВА́ТИ, ВІДПИВА́ТИ, ПРИГУ́БЛЮВАТИ розм. (невелику кількість); ПОПИВА́ТИ (потроху, не поспішаючи); ВИДУВА́ТИ розм., ВИДУ́ДЛЮВАТИ розм. (багато або все й пожадливо); ВИСМО́КТУВАТИ розм. (повільно); ПОХМЕЛЯ́ТИСЯ (випивати спиртного повторно, на другий день). — Док.: ви́пити, спи́ти, ви́хилити, ви́сушити, осуши́ти, ви́цідити, пропусти́ти, напи́ти, перехили́ти, розпи́ти, переки́нути, ба́хнути, ви́тягти розм. ви́тягнути розм. теле́пнути фам. роздави́ти фам. сми́кнути фам. перепусти́ти, проковтну́ти розм. ковтну́ти розм. врі́зати (урі́зати) розм. надпи́ти, відпи́ти, пригу́бити, ви́дути, ви́дудлити, ви́смоктати, похмели́тися. Збивши кокосового горіха, я випивав з нього молоко (Ю. Яновський); О. Федір підходив інколи до шафи й вихиляв келишок (С. Скляренко); Він за один ковток чималий водянчик так і висушив (Г. Квітка-Основ'яненко); Не втерпів соблазна окаянної і.. осушив одну (чарку) (Я. Баш); Раз на тиждень Софрон ішов.. пограти в кості та пропустити склянку коктейлю (Н. Рибак); Перепустити по чарці; — Продав (ґрунт).. Вже другий тиждень напиває десь у Дрогобичі (І. Франко); Петро з Василем перехиляють горілку, морщать обличчя (І. Чендей); Перед тим, як вирушити далі, розпивають шампанське (О. Гончар); Шефи по одній маленькій перекинули та й .. сказали, що їм і так дуже приємно з нами посидіти (Є. Кравченко); Витягли самотужки по носатці тернівки (Г. Квітка-Основ'яненко); Телепнули ми по красовулі, не кожен і закусив (А. Свидницький); — Може, почекаємо? Скоро Палажка на обід прийде. Півлітру роздавимо... (Є. Кравченко); Випили по чарці паничі й закусили, а за паничами ковтнули по чарці молодиці (І. Нечуй-Левицький); Христя надпила трохи (тернівки) і постановила (Панас Мирний); Жінка теж відмовилась від горілки, відпила трохи свого вина й запропонувала мені (О. Досвітній); — За здоров'я шановного гостя хоч пригуб, — сказала матушка, подаючи дочці чарку (І. Нечуй-Левицький); Обпивайло як узяв пити, все до каплі видув (з фольклору); А ви знаєте, як видудлиш глечик гарячого молока — жоден мороз не страшний... (С. Ковалів); Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку (І. Нечуй-Левицький).

ССА́ТИ (рухами губ і язика втягувати в рот яку-небудь рідину), СМОКТА́ТИ, ВСМО́КТУВАТИ (УСМО́КТУВАТИ), ВСО́ТУВАТИ (УСО́ТУВАТИ), ВСИСА́ТИ (УСИСА́ТИ), ВИСИСА́ТИ, ВИСМО́КТУВАТИ (з чогось); ВІДСИСА́ТИ (з метою видалення з чогось). — Док.: всмокта́ти (усмокта́ти), всота́ти (усота́ти), ввіссати (увісса́ти) рідше ви́ссати, ви́смоктати, відісса́ти. Ссати молоко; Ссати кров; Вони пройшли через бар, де на височенних стільчиках сиділи кудлаті молодики з дівчатками і щось смоктали через соломинки (М. Зарудний); Ті, що лежали тоді в колисках, тільки народжене покоління, вже несвідомо переймали на себе присягу старших, всмоктуючи її з молоком матерів (О. Гончар); Після моркви я ще висмоктував мед з тютюнових квітів і з квітів гарбузових (О. Довженко); Відсисати кров після укусу гадюки.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висмоктувати — висмо́ктувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. висмоктувати — -ую, -уєш, недок., висмоктати, -кчу, -кчеш, док., перех. 1》 Смокчучи, ссучи, витягати з кого-, чого-небудь рідину, рідку масу, витягати з чогось вологу; висисати. || розм. Повільно випивати. 2》 перен. Забирати, віднімати все чи більшу частину, позбавляти кого-, що-небудь чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висмоктувати — ВИСМО́КТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СМОКТАТИ, кчу, кчеш, док. 1. кого, що. Смокчучи, ссучи, витягати із кого-, чого-небудь рідину, рідку масу, вологу і т. ін., вбираючи її в себе; висисати. Словник української мови у 20 томах
  4. висмоктувати — висиса́ти (висмо́ктувати, випива́ти і т. ін.) / ви́ссати (ви́смоктати, ви́пити і т. ін.) (всю) кров з кого і без додатка. 1. Дуже виснажувати, знесилювати кого-небудь. Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком шиття (П. Фразеологічний словник української мови
  5. висмоктувати — ВИСМО́КТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СМОКТАТИ, кчу, кчеш, док., перех. 1. Смокчучи, ссучи, витягати з кого-, чого-небудь рідину, рідку масу, витягати з чогось вологу; висисати. Словник української мови в 11 томах
  6. висмоктувати — Висмоктувати, -тую, -єш сов. в. висмоктати, -вчу, -чеш, гл. Высасывать высосать. Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку. Левиц. І. 137. Висмоктав з самого серця кров. Стор. МПр. 32. Словник української мови Грінченка