ворона

воро́н (га́лки́, га́ло́к і т. ін.) лічи́ти, зневажл. Нічого не робити, не працювати, ледарювати. — Матері можна й .. галки лічити, бо вона стара та підтоптана, а дочка повинна працювати. Роби, бо ти ще молода (І. Нечуй-Левицький).

ґав (ґа́ви) лови́ти, фам. 1. Марно витрачати час, нічим не займатися; нічого не робити, байдикувати. Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб ґав не ловили, не байдикували (В. Кучер); — Спасибі вам за гостину! — Дасть Бог, віддячиш тим же… Якщо не будеш ловити ґав… (Василь Шевчук); Цілу чверть ловив наш Петя в класі ґав (Д. Білоус); — Вона (дочка) в тебе увесь день Божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок). граки́ (воро́н) лови́ти. — Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, да (та) .. граки ловить (Ганна Барвінок); (Халява:) Одначе чого це я ворон ловлю? (М. Кропивницький); // Тинятися без діла, перебувати де-небудь без потреби. — Слухайте, Павле,— ..мабуть, нічого тут усім ґав ловити (І. Головченко і О. Мусієнко). 2. Розглядати все навколо з зайвою цікавістю. (Виборний:) Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав (І. Котляревський); Ще ж до того звичайний був (Ігнат) і богобоязливий, справді йшов до церкви молитись, а не ґави поміж людьми ловити (П. Куліш); Захопилась (мати) повчати, щоб я у церкві не лобурясничав, не шморгав, не крутився дзиґою, не ловив ґав (М. Стельмах). 3. Виявляти неуважність, бути неуважним. — Ей, Піню, чого ґав ловиш? Миску давай (В. Винниченко); — Та чого ж ото ґав ловиш, коли людина тобі думки свої звіряє? (М. Чабанівський); — Та сюди дивись, чого ти ґав ловиш. Про що ти думаєш? (А. Хижняк); Вони, впередзорці,.. Не ловили ґав, зірко стояли на чатах (О. Гончар). 4. Не використовувати якоїсь можливості, упускати слушну нагоду. І це я з моїм розумом ловив ґави, коли таке, .. ціпов’яз, з зубів видер мені ниву!.. (М. Коцюбинський); Мати кидається до печі, щоб чимсь почастувати гостя. Я теж не ловлю ґав: підходжу до припічка і благально дивлюся в подобрілі материні очі (М. Стельмах); Сестра ґав не ловила, доки я терся-м’явся, за суботу та неділю випхала Ориську заміж (М. Рудь); — А в клубі як діла? — А там таки не пусто, Бо не ловив я ґав, У клуб заклав капусту І гарбузи заклав (А. Крижанівський). ґа́ву пійма́ти. — Я вкрав у них чавунчика на дріб до рогатки. ..Сам і ґаву піймав: треба було зразу ж його й потрощити… (Григір Тютюнник); // Допускати помилки, бути нерозторопним. Але чи Явдошка та Софійка ловили ґав, чи то в нетяг жевріла мрія про волю, проте недовго затримувались парубки в Повчанського (З. Тулуб); // Не вникати в що-небудь; не займатися вчасно чимсь потрібним. — Схоже, що під носом у нас орудує група, а ми ґав ловимо,— кинув Степан (М. Олійник); — Молодець, ґав не ловиш. Була б моя воля, я б у нашій області створив експериментальну або дослідновиробничу базу пшеничної станції (В. Большак).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ворона — ВОРОНА – ВОРОН – ҐАВА – ГАЛКА Ворона, р. мн. -он. Хижий птах із чорним або сірим пір’ям, що живе на деревах поблизу населених пунктів, а також переносно. Якщо в день святого Юрія сховається в житі ворона, то буде врожайне літо (О.Воропай). Ворон, -а. Літературне слововживання
  2. ворона — -и, ж. 1》 Хижий птах із чорним або сірим пір'ям, що живе на деревах поблизу населених пунктів. 2》 перен., зневажл. Про неуважну людину; ґава, роззява. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ворона — ВОРО́НА, и, ж. 1. Хижий птах родини воронових із чорним або сірим пір'ям, що живе на деревах поблизу населених пунктів. На шлях дивлюся та на поле, Та на ворону на хресті (Т. Шевченко); Пролетіла ворона і сіла на тину (М. Словник української мови у 20 томах
  4. Ворона — Воро́на прізвище Орфографічний словник української мови
  5. ворона — ворона: ◊ яка ворона в во́ду, така́ й з води́ (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. ворона — Ворона вороні ока не видовбає. Лихий лихому лиха не вдіє. Ворона і за море літала, а все вороною вертала. Ледачий буде ледачим, де б його не поклав. Місце лихого не змінить. Не кракала ворона, як в гору летіла, не закракала, як і на плоті сіла. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. ворона — див. неуважний Словник синонімів Вусика
  8. ворона — Птах ряду горобцеподібних; в кількох підвидах поширений в усій Євразії та Пн. Африці; в Україні в. сіра (довж. тіла до 43 см) — поширена на всій території; в. чорна (довж. тіла до 50 см) — іноді залітає. Універсальний словник-енциклопедія
  9. ворона — ВОРО́НА (хижий птах із чорним або сірим пір'ям), ГА́ВА, ГА́ВРЯ діал. Пролетіла ворона і сіла на тину (М. Коцюбинський); В синім небі зграї ґав, вітер кучерявий (В. Сосюра); Зовсім осінь! У полі пусто, тільки ґаврі літають (Є. Гребінка). РОЗЗЯ́ВА ч. і... Словник синонімів української мови
  10. ворона — Воро́на, -ни; воро́ни, воро́н, -ро́нам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. ворона — ВОРО́НА, и, ж. 1. Хижий птах із чорним або сірим пір’ям, що живе на деревах поблизу населених пунктів. На шлях дивлюся та на поле, Та на ворону на хресті (Шевч., II, 1963, 279); Пролетіла ворона і сіла на тину (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  12. ворона — Ворона, -ни ж. 1) Ворона. Ворона маненька, та ріт великий. Ном. 2) — морська. пт. = синьоворонка. Вх. Пч. II. 9. Словник української мови Грінченка