1. Фразеологічний словник української мови

горбатий

притуля́ти / притули́ти горба́того до стіни́, жарт. Говорити щось недоречне, нелогічне і т. ін. або робити щось не те, що треба. (Маруся:) Ти вже почнеш чорт батька зна що вигадувать та притулять горбатого до стіни! (М. Кропивницький).

хіба́ що (ті́льки) моги́ла ви́править кого. Хтось залишиться таким, як є, не стане кращим; ніщо не змінить когось. Михайло спохмурнів. “Ні, таки цього Івана, мабуть, хіба що могила виправить” (Ю. Збанацький); — Ні, його, мабуть, тільки могила виправить,— зітхнув Цигай (Я. Баш). горба́того (лише́) моги́ла ви́править (спра́вить, ви́простає). Люди дивились на таке життя (Чіпки) та хитали головами.— Ні вже: не буде добра з такого! Горбатого могила виправить…(Панас Мирний); Ну ж і пришпарили йому.. Але боюсь, що горбатого могила справить (В. Речмедін); Ігор заходився визволяти зашкарублу батькову душу з прірви старечого песимізму. ..Ні разу й думки не майнуло махнути на батька рукою: ну, що, мовляв, я можу, коли горбатого лише могила випростає? (Ю. Шовкопляс). (горба́того) і моги́ла не ви́править (не спра́вить). Негідника, мабуть, і могила не виправить (З усн. мови); — Горбатого і могила не виправить,— похитала головою Кульбачиха (О. Іваненко); (Нечипір:) — Горбатого і могила не справить. ..Дівчача натура усюди однаковісінька (Г. Квітка-Основ’яненко).

як горба́тий до стіни́, зі сл. пристава́ти, ірон. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (пристав). Пристав, як горбатий до стіни (Укр.. присл..).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горбатий — горба́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. горбатий — -а, -е. 1》 Який має горб, горби; вкритий горбами (у 1 знач.). || У вигляді горбика, з горбиком; вигнутий горбом. 2》 З горбом (про людину). || у знач. ім. горбатий, -того, ч.; горбата, -тої, ж. Той, хто має горб (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горбатий — ГОРБА́ТИЙ, а, е. 1. Який має горб, горби; вкритий горбами (у 1 знач.). Відтоді, як передові частини перейшли кордон і зникли за горбатими висотами чужої землі, минуло вже кілька днів (О. Словник української мови у 20 томах
  4. горбатий — горба́тий: ◊ горба́та доля → доля ◊ вда́тися як горба́тий до стіни́ → вдатися ◊ пасу́є як горба́тий до стіни́ → пасувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. горбатий — Горбатого виправить могила, а упертого дубина. Про впертого, якого важко переконати навіть биттям. Горбатого й могила не направить. Злобного, лукавого чоловіка ніхто не направить. Притулив, як горбатого до стіни. Невідповідний. Не до ладу. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. горбатий — Ого, ч. Автомобіль «Запорожець». Буде зовсім прикро, якщо на дорозі якийсь горбатий переїде: якщо вже бути роздавленим, то хоча б нормальною тачкою. Словник сучасного українського сленгу
  7. горбатий — 1 (-ого) ч.; авто, жрм, крим.; жарт.-ірон. Автомобіль "Запорожець-965". БСРЖ, 135; СЖЗ, 32; ЯБМ, 1, 240. Словник жарґонної лексики української мови
  8. горбатий — див. кривий Словник синонімів Вусика
  9. горбатий — ГОРБА́НЬ (горбата людина), ГОРБА́ТИЙ, ГОРБА́Ч розм., ГОРБУ́Н розм. — Був у того куркуленка ще один брат — горбань (Григорій Тютюнник); — Один горбатий мириться зі своїм горбом, другий страждає через нього, третій починає ненавидіти все людство, але... Словник синонімів української мови
  10. горбатий — ГОРБА́ТИЙ, а, е. 1. Який має горб, горби; вкритий горбами (у 1 знач.). Відтоді, як передові частини перейшли кордон і зникли за горбатими висотами чужої землі, минуло вже кілька днів (Гончар, І, 1954, 3); // У вигляді горбика, з горбиком; вигнутий горбом. Словник української мови в 11 томах