каша

бере́зова ка́ша (припа́рка), жарт. Різки́ для покарання. Як буде добре вчитись, то я їй і намисто, і серги, і перстень привезу, а як же ні, то привезу березової каші (Т. Шевченко).

вари́ти ка́шу (ква́шу). 1. з ким. Робити що-небудь, залагоджувати яку-небудь справу з кимсь. Сиверяни впевнилися, що пан Бжеський — людина розумна й хазяйновита і що з ним можна варити кашу (З. Тулуб). 2. з чого. Будувати свої міркування, ґрунтуючись на ненадійних, хибних відомостях або на вигадках; вигадувати щось. — Це я семиділ? — Ти .. На токарних працював і варив кашу з неіснуючої нової технології (П. Автомонов).

в ка́шу вкипі́ти. Затіяти неприємну, складну, з великими клопотами справу. Неспеціалісту навіть важко собі уявити, в яку кашу ми вкипіли (Ю. Яновський).

да́ти (вси́пати) бере́зової ка́ші кому. 1. Побити кого-небудь (перев. різками), суворо покарати. Крикнув (Дцу Кин-дзин) — радцям каші Березової дать (П. Грабовський); — Всипати б такій березової каші, щоб не хитрувала, наче циганка на ярмарку (М. Стельмах); Вона їм всипле березової каші. Вони пам’ятатимуть, як треба матір слухати й поважати (В. Кучер). 2. Дуже вилаяти, гостро покритикувати кого-небудь. — А ми свого командира .. привезли. Поранений. Хотіли вдома лікувати, та генерал Петренко дізнався. Дав мені березової каші! (В. Кучер).

завари́лася ка́ша. 1. Почалася якась складна і клопітна, переважно неприємна справа. Дивно, що й Кузьма Власович сполошився. Під вечір оце зайшов — пригнічений, винуватий якийсь.— Неприємна заварилася каша (Н. Тихий). 2. Зчинилася сварка, бійка, сталося цілковите безладдя. — Одного разу в Пауздорфі .. заварилася каша. Ми зразу ж тарах пляшкою у висячу лампу (Переклад С. Масляка); — Така каша заварилася на полі бою (Ю. Яновський).

завари́ти ка́шу (пи́во, ха́ле́пу). Затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками. Наймичка Килина, побачивши, яку кашу заварив Яків, побігла сказати Насті (Панас Мирний); — За що ж вам така покута чи кара? — Спитайте в Сагайдака. Він заварив цю кашу (М. Стельмах); Поїхав я до батька і розказав йому всю подію; він одмовив: — Сам заварив пиво, сам і хлебчи його! (Збірник про М. Кропивницького); — Так чому ж мовчав? — промовив нарешті той самий Тур, що заварив усю халепу (С. Скляренко).

ка́ша ски́сла кому. Кому-небудь не вдалося успішно здійснити свій план, свої наміри, задуми і т. ін. — Ми йтимемо .. через усю .. Україну, і після кожного селища нас ставатиме більше.. — Тепер (нашим ворогам) .. каша скисла (Ю. Смолич).

ка́ші (ї́сти) про́сить, жарт. Подертий і потребує лагодження (про взуття та одяг). Він дав Дикунові свою стару кирею і майже нові чоботи, бо козакове взуття вже давно просило каші (С. Добровольський); І чоботи в мене роти пороззявляли, їсти просять (Г. Квітка-Основ’яненко).

ка́ші (пи́ва) не зва́риш (не нава́риш) з ким. Не домовишся, не дійдеш згоди, взаєморозуміння з кимсь. — Ні, з вами каші не звариш! — промовив голосно панич, закриваючи книжку (Панас Мирний); — Він, — каже (Гриць до Івана), — гордий. З ним не звариш каші (Л. Костенко); З дурнем пива не звариш (Укр.. присл..); (Копач:) З вами каші не навариш. Піду краще до криниці (І. Карпенко-Карий). звари́ти ка́шу. Безбородько відчув, що з Марком сьогодні можна буде зварити кашу (М. Стельмах).

ма́ло ка́ші з’їв. Дуже молодий, недосвідчений.— А я в бригаду вашу!..— Ще мало з’їла каші, іще рости, рости, Оленко, Бо зовсім ти маленька! (М. Стельмах); — Назару Івановичу ще рано таку відповідальність на себе брати, молодий ще, зелений, як кажуть, мало каші з’їв (Ю. Збанацький). ма́ло ква́су ви́пив. — Добрим наждаком треба тебе терти, хлопче... Чуба на лоба начесав, перстень носиш, а що з тебе в житті? Мало ще ти нашого квасу випив... (О. Гончар).

навари́ти ка́ші (пи́ва, гірко́ї і т. ін.) кому і без додатка. Зробити щось небажане, неприємне і т. ін.; наробити лиха, завдати клопоту. Одні лише співчували йому пошепки .. Другі уникали розмови з ним. Мовляв, сам наварив каші, сам і їж (Д. Ткач); — Дай спокій, заступило мені, що я не бачив його перший. Наварив я собі пива (Ірина Вільде); Такий-то був той гадюка, що наварив нам гіркої на довгі роки! (П. Куліш).

на при́пічку ка́шу ї́сти. Бути в дитячому віці. — Я ще на припічку кашу їла та гусенята пасла, а вона (Параска) вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями (І. Нечуй-Левицький); Про одруження ніколи й мови не заводив (Грицько) .. А якщо дівчина сама, бувало, підведе його до цієї теми, признавався одверто: “Моя молода ще на припічку кашу їсть!” (А. Головко).

не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) (собі́) в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); (Кукса:) Я так думаю, що цей (отаман) не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в борщ (в ка́шу) кому. Робити комусь щось неприємне, прикре і т. ін., чинити кривду, ображати. — Ти чого, відьмо недошмаляна (недосмалена), язика, мов халяву, розпустила? Що, тобі Пігловський в борщ плюнув!? (М. Стельмах).

пригости́ти / пригоща́ти бере́зовою ка́шею кого, жарт. Відшмагати різкою, лозиною когось. З березових гілочок вив’язуються добрячі мітли, а також гнучкі віники, з котрих легко можна висмикнути лозину, щоб пригостити неслухняних дітей березовою кашею (О. Левада).

скуштува́ти гарбузо́вої ка́ші, ірон. Дістати відмову при сватанні, залицянні. — Думаєш не знаю, скільки залицяльників біля неї (Наталки) кружляло, як мухи? А всі впіймали облизня, гарбузової каші скуштували! (Є. Гуцало).

скуштува́ти ка́ші якої. Зазнати багато горя, лиха; набідуватися. Ті, що скуштували окупаційної каші, либонь, добре розуміють, почім фунт солі, набралися лиха й рватимуться в бій, аби відомстити за все, що їм судилося пережити (С. Голованівський).

скуштува́ти (покуштува́ти) бере́зової ка́ші, ірон. Бути побитим. — Давно березової каші хочеш скуштувати! Я тобі не дяк у школі. Мене не обдуриш! (Д. Косарик); Побачила вона Романового батька і сказала йому, що Роман у класі дуже пустує .. Романові дома довелося покоштувати (покуштувати) березової каші (С. Васильченко).

частува́ти / почастува́ти бере́зовою ка́шею кого. Бити кого-небудь. — Ну, приходь, хлопці, завтра без сніданку,— зареготав коренастий семінарист.— Будуть частувати березовою кашею ..— Не лякай ляканих! — вигукнув русявочубий, одягаючи шинель (М. Сиротюк); Ось зачекай-но, розповім твоєму батькові! Він тебе ще й березовою кашею почастує, два тижні пролежиш на череві (З. Тулуб).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каша — Дубо́ва каша: — каша з ячмінної крупи [1] Словник з творів Івана Франка
  2. каша — (страва з крупів) (з пшона) куліш, (з пшениці на Різдво) кутя, (з кукурудзи) мамалиґа, (з дрібних круп) лемішка. Словник синонімів Полюги
  3. каша — ка́ша іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. каша — (з круп) круп'яник, (рідка) крупник, (яшна) лагоза, (з чистих зерен) кутя, (перлова) ж. шрапнель; (рідка маса) місиво, кваша; (суміш) мішанина, вінеґрета; (в голові) лемішка; П. хаос, розгардіяш, шарварок; ФР. заворуха, колотнеча <н. заварити кашу>. Словник синонімів Караванського
  5. каша — [каша] -ш'і, ор. -шеийу Орфоепічний словник української мови
  6. каша — -і, ж. 1》 Страва з крупів, пшона, рису тощо, зварена на воді або молоці. 2》 перев. з означ., перен. Напіврідка маса, що своїм виглядом нагадує цю страву (про багно, сніг тощо). 3》 перен., розм. Безладна суміш чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. каша — КА́ША, і, ж. 1. Страва з крупів, зварена на воді або молоці. Вари воду, вода й буде – а вкинь круп, каша буде (Номис); Незабаром цілий стіл був заставлений усякою стравою: борщем, кашею, печеним поросям (Панас Мирний); Повчіть... Словник української мови у 20 томах
  8. каша — ка́ша: ◊ дубова ка́ша → дубовий ◊ дубової ка́ші наїстися → дубовий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. каша — Березень сухий, а мокрий май — буде каша й коровай. Народна прикмета на добрий врожай. Він не дасть собі в кашу наплювати. Про чоловіка, який не дасть, щоб йому зробили шкоду. Гречана каша сама себе хвалить. Добру річ не треба хвалити. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. каша — І, ж., нарк. Листя конопель, зварене в молоці. Траву як завгодно використовують: і паровозом курять, і через бульбік, і кашу мутять і молоко варять. Словник сучасного українського сленгу
  11. каша — (-і) ж. 1. крим. Чай. СЖЗ, 51; ЯБМ, 1, 419. 2. нарк. Смажені коноплі. ПСУМС, 32. Словник жарґонної лексики української мови
  12. каша — КА́ША (густа страва з крупів, пшона, рису тощо); КУЛІ́Ш (рідка, перев. пшоняна страва); КУТЯ́ етн. (обрядова страва); КО́ЛИВО церк. (поминальна страва з пшениці, рису тощо); МАМАЛИ́ГА, ТОКА́Н діал., ГО́ЙДАНКА заст. Словник синонімів української мови
  13. каша — Ка́ша, -ші, -ші, -шею; ка́ші́, каш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. каша — КА́ША, і, ж. 1. Страва з крупів, пшона, рису тощо, зварена на воді або молоці. Вари воду, вода й буде — а вкинь круп, каша буде (Номис, 1864, № 5244); Незабаром цілий стіл був заставлений усякою стравою: борщем, кашею, печеним поросям (Мирний, II... Словник української мови в 11 томах
  15. каша — Каша, -ші ж. 1) Каша. Борщ без каші вдовець. Канев. у. так і дурень каші наварить. Это всякій сдѣлаетъ. не дасть собі в кашу наплювати. Не дастъ собой помыкать. 2) березова каша. Розги. 3) Родъ игры въ мячъ. Чуб. IV. 43. КС. 1887. VI. 461. Словник української мови Грінченка