каша

Значення в інших словниках

1. каша — Дубо́ва каша: — каша з ячмінної крупи [1] Словник з творів Івана Франка
2. каша — (страва з крупів) (з пшона) куліш, (з пшениці на Різдво) кутя, (з кукурудзи) мамалиґа, (з дрібних круп) лемішка. Словник синонімів Полюги
3. каша — ка́ша іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
4. каша — (з круп) круп'яник, (рідка) крупник, (яшна) лагоза, (з чистих зерен) кутя, (перлова) ж. шрапнель; (рідка маса) місиво, кваша; (суміш) мішанина, вінеґрета; (в голові) лемішка; П. хаос, розгардіяш, шарварок; ФР. заворуха, колотнеча <н. заварити кашу>. Словник синонімів Караванського
5. каша — [каша] -ш'і, ор. -шеийу Орфоепічний словник української мови
6. каша — -і, ж. 1》 Страва з крупів, пшона, рису тощо, зварена на воді або молоці. 2》 перев. з означ., перен. Напіврідка маса, що своїм виглядом нагадує цю страву (про багно, сніг тощо). 3》 перен., розм. Безладна суміш чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. каша — КА́ША, і, ж. 1. Страва з крупів, зварена на воді або молоці. Вари воду, вода й буде – а вкинь круп, каша буде (Номис); Незабаром цілий стіл був заставлений усякою стравою: борщем, кашею, печеним поросям (Панас Мирний); Повчіть... Словник української мови у 20 томах
8. каша — ка́ша: ◊ дубова ка́ша → дубовий ◊ дубової ка́ші наїстися → дубовий Лексикон львівський: поважно і на жарт
9. каша — Березень сухий, а мокрий май — буде каша й коровай. Народна прикмета на добрий врожай. Він не дасть собі в кашу наплювати. Про чоловіка, який не дасть, щоб йому зробили шкоду. Гречана каша сама себе хвалить. Добру річ не треба хвалити. Приповідки або українсько-народня філософія
10. каша — І, ж., нарк. Листя конопель, зварене в молоці. Траву як завгодно використовують: і паровозом курять, і через бульбік, і кашу мутять і молоко варять. Словник сучасного українського сленгу
11. каша — бере́зова ка́ша (припа́рка), жарт. Різки́ для покарання. Як буде добре вчитись, то я їй і намисто, і серги, і перстень привезу, а як же ні, то привезу березової каші (Т. Шевченко). вари́ти ка́шу (ква́шу). 1. з ким. Фразеологічний словник української мови
12. каша — КА́ША (густа страва з крупів, пшона, рису тощо); КУЛІ́Ш (рідка, перев. пшоняна страва); КУТЯ́ етн. (обрядова страва); КО́ЛИВО церк. (поминальна страва з пшениці, рису тощо); МАМАЛИ́ГА, ТОКА́Н діал., ГО́ЙДАНКА заст. Словник синонімів української мови
13. каша — Ка́ша, -ші, -ші, -шею; ка́ші́, каш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
14. каша — КА́ША, і, ж. 1. Страва з крупів, пшона, рису тощо, зварена на воді або молоці. Вари воду, вода й буде — а вкинь круп, каша буде (Номис, 1864, № 5244); Незабаром цілий стіл був заставлений усякою стравою: борщем, кашею, печеним поросям (Мирний, II... Словник української мови в 11 томах
15. каша — Каша, -ші ж. 1) Каша. Борщ без каші вдовець. Канев. у. так і дурень каші наварить. Это всякій сдѣлаетъ. не дасть собі в кашу наплювати. Не дастъ собой помыкать. 2) березова каша. Розги. 3) Родъ игры въ мячъ. Чуб. IV. 43. КС. 1887. VI. 461. Словник української мови Грінченка