1. Фразеологічний словник української мови

ладний

ла́дний (ла́ден, гото́вий і т. ін.) (три́чі) провали́тися крізь зе́млю. Виникає бажання у когось якомога швидше звідкись зникнути (через сором, ніяковість і т. ін.); дуже незручно, неприємно комусь. Я стояв біля неї спантеличений і розгублений, ладний провалитися крізь землю (М. Чабанівський); Ми стояли червоні, мов два помідори. Ми ладні були крізь землю провалитися (В. Нестайко); Йому було так соромно, що він ладен був тричі провалитись крізь землю (О. Довженко); Браві (сержанти) такі, що куди там Віталієві з ними тягатись, він одразу відчув своє жалюгіддя, готовий був крізь землю провалитись (О. Гончар).

се́рце як (ле́две, ма́ло, тро́хи і т. ін.) не ви́скочить (з груде́й) у кого, чиє і без додатка. Хто-небудь відчуває сильне серцебиття від хвилювання, страху і т. ін. Лежать груші — тут, там, ждуть, а в кожного з нас серце як не вискочить. Господар, сам .. дає.., нікого .. не промине (О. Гончар); Хтось пройшов біля плоту, торкнувся рукою воріт, і серце Христини мало не вискочило з грудей: це ж він, Роман, повернув на її вулицю (М. Стельмах); (Оленка:) Ой, як ви мене злякали, що я й не стямилась! Серце моє трохи не вискочить з грудей (І. Нечуй-Левицький). се́рденько тро́хи з гру́дей не ви́скочить. Яким .. давай рити. А Ольга непритомна, .. а серденько трохи з грудей не вискочить (Григорій Тютюнник). се́рце ла́дне ви́скочити з гру́дей. Половчиха, вирядивши в море чоловіка, виглядала його шаланду, .. її серце ладне було вискочити з грудей, а з моря йшли холод та гуркіт (Ю. Яновський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ладний — ла́дний 1 прикметник гарний розм. ла́дний 2 прикметник схильний, готовий до чогось присудкове слово Орфографічний словник української мови
  2. ладний — (зовні) гарний; (день) соняшний, погожий, погідний; (- діло) добрий; (майстер) вправний; (голос) гармонійний; (рух) злагоджений; (на що) ЛАДЕН, охочий, згодний, готовий, схильний, здібний. Словник синонімів Караванського
  3. ладний — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  4. ладний — I -а, -е, розм. 1》 Те саме, що гарний 1); красивий (про зовнішні ознаки). || Сонячний, погідний. || Який заслуговує схвалення; добрий, слушний. 2》 Добре, вдало, акуратно зроблений, виконаний. || Вдало, зі смаком підібраний. 3》 Діловитий (у 1 знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ладний — ЛА́ДНИЙ¹, а, е, розм. 1. Те саме, що га́рний 1; красивий (про зовнішні ознаки). Прибігаю до криниці, – беруть воду молодиці, – беруть воду, дають пити, не жаль ладну зачепити (П. Словник української мови у 20 томах
  6. ладний — ла́дний I.1, гарний, добрий (ст) 2. значний, великий (про відстань)(ст): До церкви ходив на Клепарів. Ішов на сьому рано. Ішов Янівською уздовж плота аж до костела св. Анни, а потім наліво, Клепарівською аж до церкви. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. ладний — ГА́РНИЙ (про людину, її риси — який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ (КРА́СЕН) фольк., ГО́ЖИЙ (ГОЖ) фольк., ПРИГО́ЖИЙ фольк., ЛО́ВКИЙ розм., КРАСОВИ́ТИЙ розм., БЛАГОЛІ́ПНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  8. ладний — Ла́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ладний — ЛА́ДНИЙ¹, а, е, розм. 1. Те саме, що га́рний 1; красивий (про зовнішні ознаки). Прибігаю до криниці,— беруть воду молодиці,— беруть воду, дають пити, не жаль ладну зачепити (Чуб. Словник української мови в 11 томах