1. Фразеологічний словник української мови

морський

морськи́й вовк. Досвідчений моряк. Нам головне — до моря добратися. А там на корабель юнгами влаштуємось, куди хоч попливемо, справжніми морськими вовками станемо (Ю. Збанацький); Перед ним суворі екзаменатори, бувалі морські вовки, екзаменують тебе на далекі плавання (О. Гончар).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. морський — морськи́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. морський — (клімат) вологий, помірний, теплий, м'який; (офіцер) фльотський. Словник синонімів Караванського
  3. морський — [морс'кий] м. (на) -кому/моурс'к'ім, мн. моурс'к'і Орфоепічний словник української мови
  4. морський — -а, -е. 1》 Прикм. до море 1), 2). || Який є, буває над морем, біля моря. || Який відбувається, здійснюється на морі, морем. || Який живе або росте в морі. || Уживається як складова частина деяких зоологічних, ботанічних та інших назв. Морська ластівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. морський — МОРСЬКИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до мо́ре 1, 2. Сидить вона в лузі над водою, умивається сльозою, Промиває карі очі морською водою (П. Чубинський); Здоров будь, Пушкін мій, землі орган могучий! І ти, морська глибінь, і ви, одеські тучі! (П. Словник української мови у 20 томах
  6. морський — морськи́й: ◊ морська́ сви́нка знев. невисока на зріст жінка (Лучук) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. морський — Морськи́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. морський — МОРСЬКИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до мо́ре 1, 2. Сидить вона в лузі над водою, умивається сльозою. Промиває карі очі морською водою (Чуб., V, 1874, 320); Здоров будь, Пушкін мій, землі орган могучий! І ти, морська глибінь, і ви, одеські тучі! (Тич. Словник української мови в 11 томах
  9. морський — I. Морськи́й, -а́, -е́ 1) Морской. Промиває карі очі морською водою. Чуб. V. 320. 2) морська свиня. Дельфинъ. Там страшно борсався дельфин, чи морська свиня. Левиц. І. 3) морське залізо. Магнитъ. --------------- II. Морськи́й, -а́, -е́ Хлесткій (о вѣтвяхъ дерева). Морське дерево. Словник української мови Грінченка