1. Фразеологічний словник української мови

мілко

мі́лко ора́ти, зневажл. Поверхово виконувати, розуміти і т. ін. що-небудь. Тому горе, хто мілко оре (Укр.. присл..); Серед них (книжок) немало таких, що їх до друку не варто було рекомендувати: занадто вже мілко орють наші ратаї та й про дріб’язкове пишуть (З газети).

пла́вати мі́лко (на мілко́му). Не мати достатніх здібностей, знань, сил, досвіду і т. ін. для якої-небудь справи. — В агротехніці ти плаваєш мілко. А без агрономічних знань бригадир рільничої бригади не бригадир (В. Логвиненко); Все робив, як треба, як має бути, а “нагортав” купу браку. Лише після обіду вже трохи пішло, як у Вілі. Гаврюшка теж плаває на мілкому (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мілко — мі́лко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. мілко — пр., неглибоко, плитко, о. горобцеві по коліна. Словник синонімів Караванського
  3. мілко — Присл. до мілкий. || безос., у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мілко — МІ́ЛКО. Присл. до мілки́й. Насіння великозерних сортів кавунів слід загортати трохи глибше, а дрібне насіння – мілкіше (з наук. літ.); Марко Артьомов теж пройшовся борозною, подивився, що оралося мілко, заглибив плуга (С. Чорнобривець); // безос., у знач. Словник української мови у 20 томах
  5. мілко — Мі́лко, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. мілко — МІ́ЛКО. Присл. до мілки́й. Насіння великозерних сортів кавунів слід загортати трохи глибше, а дрібне насіння — мілкіше (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 269); Марко Артьомов теж пройшовся борозною, подивився, що оралося мілко, заглибив плуга (Чорн. Словник української мови в 11 томах