1. Фразеологічний словник української мови

надягати

надяга́ти (надіва́ти, натяга́ти і т. ін.) / надягну́ти (наді́ти, надягти́, натягти́ і т. ін.) ове́чу шку́ру. Лицемірно приховувати під виглядом доброзичливості свої підступні наміри, дії. Вмів (дипломат) точити кігті гострі й хижі, Вмів овечу шкуру надягать, П’ять років підряд брехав в Парижі, Він, мовляв, за мир і благодать (А. Малишко); Сірі вовчики наділи овечу шкуру та такі тихі стали… (Панас Мирний). влі́зти в ове́чу шку́ру. — Коли б були (докази), ми трусонули б так ті губернії, що тільки пух!..— розкрився лише на мить і знову вліз в овечу шкуру слідчий (Василь Шевчук).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надягати — (про одяг) одягати, надівати, (розм. як-небудь) натягати, напинати. Словник синонімів Полюги
  2. надягати — надяга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. надягати — НАДЯГАТИ, НАДЯГТИ -ягну, -ягнеш. На відміну від дієслова одягати вживається переважно в прямому значенні "натягувати, насувати, накладати і т. ін. одяг чи щось інше на кого-, що-небудь". Літературне слововживання
  4. надягати — (одяг) одягати, надівати, (шапку, гамівну сорочку — ще) накладати, (взуття) назувати, взувати; (деталі пристроїв) приладновувати. Словник синонімів Караванського
  5. надягати — -аю, -аєш, недок., надягнути і надягти, -дягну, -дягнеш, док., перех. 1》 Натягувати, насувати, накладати і т. ін. одяг на кого-, що-небудь. || Використовувати, носити який-небудь одяг. 2》 Приладновувати, прикріплювати на чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. надягати — НАДЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДЯГНУ́ТИ, НАДЯГТИ́, дягну́, дя́гнеш, док., що. 1. Натягувати, насувати, накладати і т. ін. одяг на кого-, що-небудь. Раз став він Свиту надягать. Аж дивиться – рукава вже продрались (Л. Словник української мови у 20 томах
  7. надягати — НАДІВА́ТИ (приладжувати, прикріплювати щось на чому-небудь; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), НАДЯГА́ТИ, ОДЯГА́ТИ, НАКЛАДА́ТИ розм., НАПИНА́ТИ розм., НАСА́ДЖУВАТИ розм., НАЧІ́ПЛЮВАТИ розм., ЧІПЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. надягати — НАДЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДЯГНУ́ТИ і НАДЯГТИ́, дягну́, дя́гнеш, док., перех. 1. Натягувати, насувати, накладати і т. ін. одяг на кого-, що-небудь. Раз став він Свиту надягать. Аж дивиться — рукава вже продрались (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах