погода

жда́ти (чека́ти, вигляда́ти, сподіва́тися) з мо́ря пого́ди. Даремно надіятися на кого-, що-небудь, чекати чогось, залишаючись пасивним. — Чого ж ти сердишся? — звернувся він обережно.— Ти почекай. Я буду інженером. Ми ще не так заживемо.— Жди з моря погоди,— відрізала вона коротко (Г. Коцюба); — Тепер чекай з моря погоди, — зауважив Павло, коли підходили до камери.— Дарма радієте .. Вони м’яко стелять, але спати твердо (М. Сиротюк); Насос не встигає відкачувати воду, а як від перевантаження зіпсується? Прибуде вода, заллє трансформатор — та й по ньому. Будемо тоді кукурікати, виглядаючи з моря погоди (З газети); — Сиди й сподівайся з моря погоди! Ти не міг раніше щось придумати? (М. Стельмах). $ЖЕСТ

на пого́ді стоя́ло, безос. Сонячно, тепло (без хмар, опадів, вітру і т. ін). Так і не зміг Григорій пригадати сну… Кліпнув запаленими очима по золотих п’ятірках вікон — на погоді стояло, рання весна (В. Дрозд).

роби́ти / зроби́ти пого́ду. Вирішально впливати на що-небудь, бути визначальним. Вдалі вирішення, найкращі проробки, навіть окремі машини одного конструктора нині погоди в авіації не роблять (З журналу); І хоч не перевелися ще.. прогульники, все-таки не вони роблять погоду (З газети); — Яким би не був голова колгоспу, без вас, люди, без ваших рук, душевності і великодушності він погоди не зробить (М. Стельмах).

як торі́шній (поза́торішній) сніг, зі сл. потрі́бен, вплива́ти і под., ірон. Уживається для повного заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (потрібен, впливати). — Дайте спокій. Ваш гетьман так мені потрібен, як торішній сніг! (П. Панч); — Потрібна ти тому Лимареві, як торішній сніг (І. Цюпа); — Не бійтесь, діду, ви тим бандитам потрібні, як торішній сніг (О. Слісаренко); Сидів на гауптвахті, та все це так на нього впливало, як торішній сніг (І. Микитенко). як поза́торішній сніг на лі́тню пого́ду. — То що ж гадаєте? Вплинуло це на отця Нокентія? Як позаторішній сніг на літню погоду (Ю. Збанацький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погода — пого́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. погода — 1. Стан атмосфери в даному місці, в певний час, а також переносно: гарна погода, дощова погода, сонячна погода, тиха погода, зведення погоди, прогноз погоди, зміна політичної погоди. 2. Спокійний стан атмосфери (без хмар, опадів, вітру тощо). Літературне слововживання
  3. погода — (сприятлива) поліття; (кепська) НЕГОДА; п! ГОДИНА. Словник синонімів Караванського
  4. погода — -и, ж. 1》 Стан атмосфери (хмарність, вологість, опади, температура повітря і т. ін.) у даному місці, в даний час. || Спокійний стан атмосфери (без хмар, опадів, вітру і т. ін.). || діал. Негода, сльота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. погода — (добра) поліття, політок, погожий час Словник чужослів Павло Штепа
  6. погода — ПОГО́ДА, и, ж. Стан атмосфери (хмарність, вологість, опади, температура повітря і т. ін.) у даному місці, в даний час. Еол, оставшись на господі, Зібрав всіх вітрів до двора, Велів поганій буть погоді... (І. Словник української мови у 20 томах
  7. погода — погода: ♦ погода — спідни́цю на голову ірон. про сильний дощ, зливу (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. погода — Буде погода, на споді болото, а зверху вода. Буде сльота. Вітер дує, хоч не знає, що погоду він зміняє. Зміна вітру, зміна й погоди. Круки тому крячуть, бо зміну в погоді бачать. Господарське спостереження зміни погоди. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. погода — Стан земної атмосфери у певному місці в певний час, окреслений набором метеорологічних елементів та явищ, тобто значеннями тиску, темп. і вологості повітря, видом опадів, величиною хмарності та ін. Універсальний словник-енциклопедія
  10. погода — НЕГО́ДА (погана погода з дощем, снігом, сильним вітром і т. ін.), НЕПОГО́ДА, НЕ́ГІДЬ заст., ПОГО́ДА діал., СКВИ́РА діал. Заснеш — і чуєш: торготить вікно. Здається, хтось підійде до дверей, проситиме негоду переждати (В. Словник синонімів української мови
  11. погода — ПОГО́ДА, и, ж. Стан атмосфери (хмарність, вологість, опади, температура повітря і т. ін.) у даному місці, в даний час. Еол, оставшись на господі, Зібрав всіх вітрів до двора, Велів поганій буть погоді… (Котл. Словник української мови в 11 томах
  12. погода — Пого́да, -ди ж. 1) Соглашеніе, мировая. Вх. Лем. 451. 2) Погода. Еол, оставшись на господі, зібрав всіх вітрів до двора, велів поганій буть погоді. Котл. Ен. 3) Хорошая, ясная погода. І в погоду часом грім ударить. Ном. № 1965. Словник української мови Грінченка