погода

Буде погода, на споді болото, а зверху вода.

Буде сльота.

Вітер дує, хоч не знає, що погоду він зміняє.

Зміна вітру, зміна й погоди.

Круки тому крячуть, бо зміну в погоді бачать.

Господарське спостереження зміни погоди.

Погода — всім вигода, а сльота — всім гризота.

В погоду робота робиться, а в сльоту ні.

Погода робить сіно, а час гроші.

Без погоди сіна не зробиш, бо зогниє, а заробити гроші, на те треба часу.

Як на Різдво зеленіє, то на цвинтарі більш могил видніє.

Бо люди легко вдягаються, з чого перестуда, а занедбання перестуди, неминуча смерть.

Як пройде негода, то стане краща погода.

По сльоті мусить наступити красна погода.

Сім погод на дворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, внизу мете.

Про дуже погану погоду.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погода — пого́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. погода — 1. Стан атмосфери в даному місці, в певний час, а також переносно: гарна погода, дощова погода, сонячна погода, тиха погода, зведення погоди, прогноз погоди, зміна політичної погоди. 2. Спокійний стан атмосфери (без хмар, опадів, вітру тощо). Літературне слововживання
  3. погода — (сприятлива) поліття; (кепська) НЕГОДА; п! ГОДИНА. Словник синонімів Караванського
  4. погода — -и, ж. 1》 Стан атмосфери (хмарність, вологість, опади, температура повітря і т. ін.) у даному місці, в даний час. || Спокійний стан атмосфери (без хмар, опадів, вітру і т. ін.). || діал. Негода, сльота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. погода — (добра) поліття, політок, погожий час Словник чужослів Павло Штепа
  6. погода — ПОГО́ДА, и, ж. Стан атмосфери (хмарність, вологість, опади, температура повітря і т. ін.) у даному місці, в даний час. Еол, оставшись на господі, Зібрав всіх вітрів до двора, Велів поганій буть погоді... (І. Словник української мови у 20 томах
  7. погода — погода: ♦ погода — спідни́цю на голову ірон. про сильний дощ, зливу (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. погода — Стан земної атмосфери у певному місці в певний час, окреслений набором метеорологічних елементів та явищ, тобто значеннями тиску, темп. і вологості повітря, видом опадів, величиною хмарності та ін. Універсальний словник-енциклопедія
  9. погода — жда́ти (чека́ти, вигляда́ти, сподіва́тися) з мо́ря пого́ди. Даремно надіятися на кого-, що-небудь, чекати чогось, залишаючись пасивним. — Чого ж ти сердишся? — звернувся він обережно.— Ти почекай. Я буду інженером. Ми ще не так заживемо. Фразеологічний словник української мови
  10. погода — НЕГО́ДА (погана погода з дощем, снігом, сильним вітром і т. ін.), НЕПОГО́ДА, НЕ́ГІДЬ заст., ПОГО́ДА діал., СКВИ́РА діал. Заснеш — і чуєш: торготить вікно. Здається, хтось підійде до дверей, проситиме негоду переждати (В. Словник синонімів української мови
  11. погода — ПОГО́ДА, и, ж. Стан атмосфери (хмарність, вологість, опади, температура повітря і т. ін.) у даному місці, в даний час. Еол, оставшись на господі, Зібрав всіх вітрів до двора, Велів поганій буть погоді… (Котл. Словник української мови в 11 томах
  12. погода — Пого́да, -ди ж. 1) Соглашеніе, мировая. Вх. Лем. 451. 2) Погода. Еол, оставшись на господі, зібрав всіх вітрів до двора, велів поганій буть погоді. Котл. Ен. 3) Хорошая, ясная погода. І в погоду часом грім ударить. Ном. № 1965. Словник української мови Грінченка