погода

НЕГО́ДА (погана погода з дощем, снігом, сильним вітром і т. ін.), НЕПОГО́ДА, НЕ́ГІДЬ заст., ПОГО́ДА діал., СКВИ́РА діал. Заснеш — і чуєш: торготить вікно. Здається, хтось підійде до дверей, проситиме негоду переждати (В. Стус); Чорних хмар та непогоди Осінь пізня нажене (П. Грабовський); Галицька осміхнулась, неначе блиснуло сонце з-за хмар в пилипівчану негідь та сльоту (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. сльота́.

ПОГО́ДА (стан атмосфери в даному місці, в даний час; спокійний стан атмосфери), ГОДИ́НА, ПОГО́ДКА розм.; ВЕРЕ́М'Я діал. (гарна погода). День сьогодні прохолодний. В таку погоду риба добре клює (З. Тулуб); В погоду і смутний веселим буває (прислів'я); Якщо в день святого Юрія сховається в житі ворона, то буде врожайне літо, а як горобцеві по коліна, то буде лиха година (О. Воропай); Душа голубіє у нього, як море в годину, і очі ховають проміння сонця (М. Коцюбинський); Хороша погодка, тільки відьмам на Лису гору їздити (М. Стельмах); Кажуть, як хмари йдуть у доли, то в горах буде верем'я (Я. Стецюк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

погода — пого́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
погода — 1. Стан атмосфери в даному місці, в певний час, а також переносно: гарна погода, дощова погода, сонячна погода, тиха погода, зведення погоди, прогноз погоди, зміна політичної погоди. 2. Спокійний стан атмосфери (без хмар, опадів, вітру тощо). Літературне слововживання
погода — (сприятлива) поліття; (кепська) НЕГОДА; п! ГОДИНА. Словник синонімів Караванського
погода — -и, ж. 1》 Стан атмосфери (хмарність, вологість, опади, температура повітря і т. ін.) у даному місці, в даний час. || Спокійний стан атмосфери (без хмар, опадів, вітру і т. ін.). || діал. Негода, сльота. Великий тлумачний словник сучасної мови
погода — (добра) поліття, політок, погожий час Словник чужослів Павло Штепа
погода — ПОГО́ДА, и, ж. Стан атмосфери (хмарність, вологість, опади, температура повітря і т. ін.) у даному місці, в даний час. Еол, оставшись на господі, Зібрав всіх вітрів до двора, Велів поганій буть погоді... (І. Словник української мови у 20 томах
погода — погода: ♦ погода — спідни́цю на голову ірон. про сильний дощ, зливу (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
погода — Буде погода, на споді болото, а зверху вода. Буде сльота. Вітер дує, хоч не знає, що погоду він зміняє. Зміна вітру, зміна й погоди. Круки тому крячуть, бо зміну в погоді бачать. Господарське спостереження зміни погоди. Приповідки або українсько-народня філософія
погода — Стан земної атмосфери у певному місці в певний час, окреслений набором метеорологічних елементів та явищ, тобто значеннями тиску, темп. і вологості повітря, видом опадів, величиною хмарності та ін. Універсальний словник-енциклопедія
погода — жда́ти (чека́ти, вигляда́ти, сподіва́тися) з мо́ря пого́ди. Даремно надіятися на кого-, що-небудь, чекати чогось, залишаючись пасивним. — Чого ж ти сердишся? — звернувся він обережно.— Ти почекай. Я буду інженером. Ми ще не так заживемо. Фразеологічний словник української мови
погода — ПОГО́ДА, и, ж. Стан атмосфери (хмарність, вологість, опади, температура повітря і т. ін.) у даному місці, в даний час. Еол, оставшись на господі, Зібрав всіх вітрів до двора, Велів поганій буть погоді… (Котл. Словник української мови в 11 томах
погода — Пого́да, -ди ж. 1) Соглашеніе, мировая. Вх. Лем. 451. 2) Погода. Еол, оставшись на господі, зібрав всіх вітрів до двора, велів поганій буть погоді. Котл. Ен. 3) Хорошая, ясная погода. І в погоду часом грім ударить. Ном. № 1965. Словник української мови Грінченка