1. Словник української мови в 11 томах

погода

ПОГО́ДА, и, ж. Стан атмосфери (хмарність, вологість, опади, температура повітря і т. ін.) у даному місці, в даний час.

Еол, оставшись на господі, Зібрав всіх вітрів до двора, Велів поганій буть погоді… (Котл., І, 1952, 67);

Погода була по-серпневому тиха й сонячна (Тулуб, В степу.., 1964, 278);

*Образно. — Газета, моє серце, — найтонший барометр, що визначає політичну погоду (Кач., Вибр., 1953, 191);

*У порівн. Життя, кажуть, зжити — не поле перейти. Життя — що погода (Мирний, І, 1949, 239);

// Спокійний стан атмосфери (без хмар, опадів, вітру і т. ін.).

В сльоту чи погоду маленькою лажу було за гусьми на пашу, діти бавлю (Фр., XIII, 1954, 435);

Знову розвіхолилось. Кілька днів стояла погода.., а це піднялося таке, що й світу не видно (Речм., Весн. грози, 1961, 40);

// діал. Негода, сльота.

Погода у вікно б’є, — зачиніть (Сл. Гр.).

Зве́дення пого́ди — дані про стан атмосфери в певному місці, в певний час.

За зібраними на них [метеорологічних станціях] відомостями складаються зведення погоди, які передаються по радіо в Центральний інститут погоди (Фіз. геогр., 5, 1956, 95).

◊ Роби́ти (зроби́ти) пого́ду — вирішально впливати на що-небудь, мати вирішальне значення.

[Петерсон:] Якщо я досі терпів деякі ваші вибрики, то лише тому, що ви не належите до людей, які роблять погоду (Галан, І, 1960, 396);

— Яким би не був голова колгоспу, без вас, люди, без ваших рук, душевності і великодушності він погоди не зробить (Стельмах, Правда.., 1961, 309);

Стає́ (ста́не) на пого́ді (на пого́ду) — встановлюється добра погода.

— Може, на погоді стане, — подумав Гамара (Колг. Укр., 9, 1956, 31);

У Забужжі було повно сонця, воно бриніло, тремтіла далека лісосмуга, і хотілось вірити, що стане на погоду (Рад. Укр., 29.VII 1962, 2);

Чека́ти (жда́ти) ко́ло (з) мо́ря пого́ди див. мо́ре.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погода — пого́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. погода — 1. Стан атмосфери в даному місці, в певний час, а також переносно: гарна погода, дощова погода, сонячна погода, тиха погода, зведення погоди, прогноз погоди, зміна політичної погоди. 2. Спокійний стан атмосфери (без хмар, опадів, вітру тощо). Літературне слововживання
  3. погода — (сприятлива) поліття; (кепська) НЕГОДА; п! ГОДИНА. Словник синонімів Караванського
  4. погода — -и, ж. 1》 Стан атмосфери (хмарність, вологість, опади, температура повітря і т. ін.) у даному місці, в даний час. || Спокійний стан атмосфери (без хмар, опадів, вітру і т. ін.). || діал. Негода, сльота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. погода — (добра) поліття, політок, погожий час Словник чужослів Павло Штепа
  6. погода — ПОГО́ДА, и, ж. Стан атмосфери (хмарність, вологість, опади, температура повітря і т. ін.) у даному місці, в даний час. Еол, оставшись на господі, Зібрав всіх вітрів до двора, Велів поганій буть погоді... (І. Словник української мови у 20 томах
  7. погода — погода: ♦ погода — спідни́цю на голову ірон. про сильний дощ, зливу (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. погода — Буде погода, на споді болото, а зверху вода. Буде сльота. Вітер дує, хоч не знає, що погоду він зміняє. Зміна вітру, зміна й погоди. Круки тому крячуть, бо зміну в погоді бачать. Господарське спостереження зміни погоди. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. погода — Стан земної атмосфери у певному місці в певний час, окреслений набором метеорологічних елементів та явищ, тобто значеннями тиску, темп. і вологості повітря, видом опадів, величиною хмарності та ін. Універсальний словник-енциклопедія
  10. погода — жда́ти (чека́ти, вигляда́ти, сподіва́тися) з мо́ря пого́ди. Даремно надіятися на кого-, що-небудь, чекати чогось, залишаючись пасивним. — Чого ж ти сердишся? — звернувся він обережно.— Ти почекай. Я буду інженером. Ми ще не так заживемо. Фразеологічний словник української мови
  11. погода — НЕГО́ДА (погана погода з дощем, снігом, сильним вітром і т. ін.), НЕПОГО́ДА, НЕ́ГІДЬ заст., ПОГО́ДА діал., СКВИ́РА діал. Заснеш — і чуєш: торготить вікно. Здається, хтось підійде до дверей, проситиме негоду переждати (В. Словник синонімів української мови
  12. погода — Пого́да, -ди ж. 1) Соглашеніе, мировая. Вх. Лем. 451. 2) Погода. Еол, оставшись на господі, зібрав всіх вітрів до двора, велів поганій буть погоді. Котл. Ен. 3) Хорошая, ясная погода. І в погоду часом грім ударить. Ном. № 1965. Словник української мови Грінченка