1. Фразеологічний словник української мови

пожирати

ї́сти (поїда́ти, же́рти, пожира́ти і т. ін.) очи́ма (о́ком). 1. кого. Невідривно, пильно дивитися на кого-небудь, виявляючи при цьому певні почуття (любові, неприязні, ненависті і т. ін.). Парубки мовчки одійшли.., стали один проти одного, схрестили похмурі погляди.— Кажи, що маєш,— Дзвонар їсть очима Щербину і мимоволі стискає кулаки (М. Стельмах); І знайшли царю дівчину з іорданських берегів, Прехорошу, мов картину, Цар її очима їв (С. Чорнобривець); — Уже всі помітили, як заспіваєш, він стає сам не свій. Очима тебе їсть (В. Речмедін); — Стань, Олесю! Вона раптово зупинилася, дивуючись з його забаганки, а він поїдав її очима (М. Ю. Тарновський); — Він мене буде .. брати за руки,— думала Балабушиха, жеручи Гануша очима (І. Нечуй-Левицький). 2. кого—що. Дуже уважно, з великим інтересом, відданістю розглядати кого-, що-небудь, стежити за ким-небудь. Емене так і їла очима провідника. А він, круто упершись рукою в бік, випинав золотом шиті груди (М. Коцюбинський); Урядник порівнявся, придержав коня, пригнувся до людей. — Ви нічого не знаходили сьогодні? — їсть очима і Мар’яна, і Матвія (М. Стельмах); Захекані від бігу, ми спинились поодаль, зачудованими очима буквально їли і небачену машину, і панів (В. Минко); Комісар не зводив з Уляни водяних очей, Грабовський шепотів на вухо йому переклад і так само жер її очима (О. Довженко); Виявилося, що він (фельдфебель) уміє хвацько стукати закаблуками, в одну мить ховати свою люльку в кишеню шинелі, викидати вперед руку, пожирати очима начальство (П. Загребельний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пожирати — пожира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пожирати — Жерти, поїдати; (очима) свердлити; (вогнем) нищити, спалювати; (книги) поглинати; (відстані) долати; п! ЇСТИ. Словник синонімів Караванського
  3. пожирати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  4. пожирати — -аю, -аєш, недок., пожерти, -ру, -реш; мин. ч. пожер, -ла, -ло; док., перех. 1》 Поїдати що-небудь із жадібністю, без остачі (про тварин). || вульг. Їсти що-небудь із жадібністю, у великій кількості (про людей). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пожирати — ПОЖИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОЖЕ́РТИ, ру́, ре́ш; мин. ч. поже́р, ла, ло; док., що, рідше кого. 1. Поїдати що-небудь із жадібністю, без остачі (про тварин). На буряки п'ятої бригади довгоносик напав навалою.. Словник української мови у 20 томах
  6. пожирати — Ї́СТИ (приймати їжу), СПОЖИВА́ТИ, ЗАЖИВА́ТИ, ЖИВИ́ТИСЯ, УЖИВА́ТИ (ВЖИВА́ТИ) розм., ПОЖИВЛЯ́ТИСЯ розм., ПОЖИВА́ТИ розм., КУСА́ТИ розм., ЖУВА́ТИ розм., ірон., РЕМИГА́ТИ вульг., ТРАПЕЗУВА́ТИ заст., жарт., ірон., ЗАЇДА́ТИ діал., ХАРЧУВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  7. пожирати — Пожира́ти, -жира́ю, -жира́єш; поже́рти, -жеру́, -жере́ш; поже́р, -же́рла, -же́рли Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пожирати — ПОЖИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОЖЕ́РТИ, ру́, ре́ш; мин. ч. поже́р, ла, ло; док., перех. 1. Поїдати що-небудь із жадібністю, без остачі (про тварин). На буряки п’ятої бригади довгоносик напав навалою.. Словник української мови в 11 томах
  9. пожирати — Пожира́ти, -ра́ю, -єш сов. в. пожерти, -жеру, -жере́ш, гл. Пожирать, пожрать. Налетіло птаство небесне і пожерло його. Єв. Мр. IV. 4. жерцем пожирати. Тайно гонять, явно б'ють, підкладають сіті, ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають. Чуб. V. 448. Словник української мови Грінченка