1. Фразеологічний словник української мови

ранок

від (з) ра́нку (й (та)) до ра́нку. Протягом тривалого часу; весь час; цілодобово. Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний); А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка). до ра́ння. Скільки правди в горлі, скільки мук — не переповісти й до рання (В. Стус).

з (від) ра́нку (ра́ння) до (са́мого) ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, дотемна́, до но́чі). Весь день; цілими днями, протягом довгого часу. Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора (А. Головко); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (І. Цюпа); (Шинкарка:) Крячуть, крячуть чорні галки з рання до смеркання; Брешуть, брешуть вражі хлопці, що є в них кохання (С. Руданський); Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі, а коли їх не було, то над полем від ранку до самого вечора бродили тумани (О. Гончар); Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій стороні теж вогонь від ранку до смеркання (І. Гончаренко); Ну, а нам з весною стільки діла! Ми в труді від ранку дотемна, Щоб, як ліс, озимина шуміла, Щоб, як військо, встала ярина (П. Дорошко); Білка сумочку свою Розстебнула у гаю І від рання до смеркання В сумку зносить харчування (М. Стельмах); З ранку до ночі бачу твої очі (Пісня). з ра́ннього ра́нку до пі́зньої ні́ченьки. Рученьки терпнуть, злипаються віченьки… Боже, чи довго тягти? З раннього ранку до пізньої ніченьки Голкою денно верти (П. Грабовський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ранок — ра́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ранок — Початок дня; жм. рання, рано, д. поранок; (літературний) ранкова імпреза. Словник синонімів Караванського
  3. ранок — Досвіт, досвіток, зараннє, зарання, заранок, зарання, зоря, зоряниця, надрання, передрання, передранок, поранок, ранок-поранок, раночок, рань, розвидень, розвидня, розсвіт, розсвітання, розсвіток, світ, світання, світанок, світання, світаночок, світло... Словник синонімів Вусика
  4. ранок — [ранок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
  5. ранок — -нку, ч. 1》 Частина доби після ночі, початок, перші години дня. Од (від) ранку до ночі — протягом усього дня, довгого часу. На ранок — ранком. 2》 Публічне ранкове зібрання, де виконуються літературні, музичні та інші твори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ранок — РА́НОК, нку, ч. 1. Частина доби після ночі, початок, перші години дня. Був ранок. Сонечко зійшло, Збудилось соннеє село (С. Руданський); Пароплав виходить із гавані. Ранок застає його у вільному морі (Ю. Словник української мови у 20 томах
  7. ранок — РА́НОК (частина доби після ночі), ПОРА́НОК розм., РА́ННЯ розм., ПОРА́ННЯ розм.; СВІТА́НОК, СВІТА́ННЯ, СВІТ розм., СВІТА́НЬ поет., РО́ЗСВІТ поет., РОЗСВІТА́ННЯ поет., РОЗСВІТА́НОК рідше, ПЕРЕДДЕ́НЬ рідше, ПЕРЕДДЕ́ННЯ рідше (пора доби перед сходом сонця). Словник синонімів української мови
  8. ранок — Ра́нок, -нку, -нкові; ра́нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ранок — РА́НОК, нку, ч. 1. Частина доби після ночі, початок, перші години дня. Був ранок. Сонечко зійшло, Збудилось соннеє село (Рудан., Тв., 1956, 77); Пароплав виходить із гавані. Ранок застає його у вільному морі (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах