ранок

Значення в інших словниках

1. ранок — ра́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. ранок — Досвіт, досвіток, зараннє, зарання, заранок, зарання, зоря, зоряниця, надрання, передрання, передранок, поранок, ранок-поранок, раночок, рань, розвидень, розвидня, розсвіт, розсвітання, розсвіток, світ, світання, світанок, світання, світаночок, світло... Словник синонімів Вусика
3. ранок — [ранок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
4. ранок — -нку, ч. 1》 Частина доби після ночі, початок, перші години дня. Од (від) ранку до ночі — протягом усього дня, довгого часу. На ранок — ранком. 2》 Публічне ранкове зібрання, де виконуються літературні, музичні та інші твори. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ранок — РА́НОК, нку, ч. 1. Частина доби після ночі, початок, перші години дня. Був ранок. Сонечко зійшло, Збудилось соннеє село (С. Руданський); Пароплав виходить із гавані. Ранок застає його у вільному морі (Ю. Словник української мови у 20 томах
6. ранок — від (з) ра́нку (й (та)) до ра́нку. Протягом тривалого часу; весь час; цілодобово. Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний); А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
7. ранок — РА́НОК (частина доби після ночі), ПОРА́НОК розм., РА́ННЯ розм., ПОРА́ННЯ розм.; СВІТА́НОК, СВІТА́ННЯ, СВІТ розм., СВІТА́НЬ поет., РО́ЗСВІТ поет., РОЗСВІТА́ННЯ поет., РОЗСВІТА́НОК рідше, ПЕРЕДДЕ́НЬ рідше, ПЕРЕДДЕ́ННЯ рідше (пора доби перед сходом сонця). Словник синонімів української мови
8. ранок — Ра́нок, -нку, -нкові; ра́нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. ранок — РА́НОК, нку, ч. 1. Частина доби після ночі, початок, перші години дня. Був ранок. Сонечко зійшло, Збудилось соннеє село (Рудан., Тв., 1956, 77); Пароплав виходить із гавані. Ранок застає його у вільному морі (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах