1. Словник синонімів української мови

ранок

РА́НОК (частина доби після ночі), ПОРА́НОК розм., РА́ННЯ розм., ПОРА́ННЯ розм.; СВІТА́НОК, СВІТА́ННЯ, СВІТ розм., СВІТА́НЬ поет., РО́ЗСВІТ поет., РОЗСВІТА́ННЯ поет., РОЗСВІТА́НОК рідше, ПЕРЕДДЕ́НЬ рідше, ПЕРЕДДЕ́ННЯ рідше (пора доби перед сходом сонця). Ранок був тихий, з першим осіннім холодом (О. Донченко); Ще того самого поранку, коли батько мав гадку відвести Гриця до школи, не знали гуси про сей намір (І. Франко); Народився я на світ, Як їдного рання Моя ненька забагла Шпаків на снідання (С. Руданський); Лія слухала його мовчки.., а обличчя її все горіло і розгоралося, як перед зіходом сонця на поранні тло ясного неба (С. Васильченко); В сутінках світанку він все малював будучність своїх дітей, внуків і правнуків (В. Стефаник); Євдоким сьогодні спав у клуні неначе убитий, і тільки світанням його розбудив несамовитий лемент дружини (М. Стельмах); Ось-ось незабаром світ настане, день надійде (І. Ле); Падав сніг, так, як сьогодні пада, Така ж була світань в засніжених полях (А. Малишко); У лютих битвах ми б'ємось недарма В гарячі ночі, в розсвіти глухі (А. Малишко); І зливались в синіх далях З ясновидим розсвітанням Над Дніпром вогнів заграви, Дальні сяйва Дніпрогесу (П. Усенко); Охрім Іванович на розсвітанку Виходить в поле, де блищить роса (Я. Шпорта); Грає ранок, переддень, Грає, сонцем виграва (П. Усенко); Дівча утомилось. В вікні переддення, Але не вгасає малий каганець (П. Воронько).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ранок — ра́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ранок — Початок дня; жм. рання, рано, д. поранок; (літературний) ранкова імпреза. Словник синонімів Караванського
  3. ранок — Досвіт, досвіток, зараннє, зарання, заранок, зарання, зоря, зоряниця, надрання, передрання, передранок, поранок, ранок-поранок, раночок, рань, розвидень, розвидня, розсвіт, розсвітання, розсвіток, світ, світання, світанок, світання, світаночок, світло... Словник синонімів Вусика
  4. ранок — [ранок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
  5. ранок — -нку, ч. 1》 Частина доби після ночі, початок, перші години дня. Од (від) ранку до ночі — протягом усього дня, довгого часу. На ранок — ранком. 2》 Публічне ранкове зібрання, де виконуються літературні, музичні та інші твори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ранок — РА́НОК, нку, ч. 1. Частина доби після ночі, початок, перші години дня. Був ранок. Сонечко зійшло, Збудилось соннеє село (С. Руданський); Пароплав виходить із гавані. Ранок застає його у вільному морі (Ю. Словник української мови у 20 томах
  7. ранок — від (з) ра́нку (й (та)) до ра́нку. Протягом тривалого часу; весь час; цілодобово. Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний); А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
  8. ранок — Ра́нок, -нку, -нкові; ра́нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ранок — РА́НОК, нку, ч. 1. Частина доби після ночі, початок, перші години дня. Був ранок. Сонечко зійшло, Збудилось соннеє село (Рудан., Тв., 1956, 77); Пароплав виходить із гавані. Ранок застає його у вільному морі (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах