1. Фразеологічний словник української мови

роса

з роси́ та з води́ кому. Уживається як побажання удачі, щастя, благополуччя. Нехай же щастить нашому ювілярові! Нехай ніколи не цурається його творче натхнення! З роси йому та з води! (З газети); З роси та з води Вам, дорогий Володимире Кириловичу! Многая літа Вам і Вашій музі, і пам’ятайте сказане мить тому: слово працює (З газети).

як (мов, ні́би і т. ін.) роса́ на со́нці. 1. зі сл. зни́кнути, зги́нути і т. ін. Швидко, безслідно, безповоротно. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці (П. Чубинський). 2. зі сл. шви́дко. Дуже, надзвичайно. Закоханість у доньку статського радника Бабаніна зникла (у Костянтина) швидко, як роса на сонці (М. Слабошпицький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роса — роса́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири роси́ Орфографічний словник української мови
  2. роса — [роса] -си, д. і м. роус'і, мн. росие, рос Орфоепічний словник української мови
  3. роса — -и, ж. Краплі води, що осідають на поверхні ґрунту, рослин та інших предметів, коли з ними стикається охолоджений приземний шар повітря. || Мокра від таких крапель трава. || Пора доби, коли осідають такі краплі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. роса — РОСА́, и́, ж. Краплі води, що осідають на поверхні ґрунту, рослин та інших предметів, коли з ними стикається охолоджений приземний шар повітря. Поки сонце зійде, роса очі виїсть (Номис); Ліс ще дрімає в передранішній тиші... Словник української мови у 20 томах
  5. роса — роса́ : ◊ з роси́ і води́, з вели́кої калаба́ ні жарт. вітання з нагоди дня народження (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. роса — Заки сонце зійде, то роса очі виїсть. Нарікання безнадійного чоловіка в розпуці. Діти, то Божа роса. Діти, то Боже благословення. Майська роса коням краще вівса. Після довгої зими коням більше хочеться свіжої весняної трави, ніж минулорічного вівса. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. роса — Краплі води, що осідають на поверхні ґрунту, рослинах, предметах; утворюється внаслідок конденсації водяної пари з повітря. Універсальний словник-енциклопедія
  8. роса — Роса́, -си́; ро́си, рос і ріс Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. роса — РОСА́, и́, ж. Краплі води, що осідають на поверхні грунту, рослин та інших предметів, коли з ними стикається охолоджений приземний шар повітря. Словник української мови в 11 томах