1. Великий тлумачний словник сучасної мови

роса

роса́

-и, ж.

Краплі води, що осідають на поверхні ґрунту, рослин та інших предметів, коли з ними стикається охолоджений приземний шар повітря.

|| Мокра від таких крапель трава.

|| Пора доби, коли осідають такі краплі.

|| Краплі будь-якої рідини, що осідають на чому-небудь, покривають щось.

Борошниста роса — назва хвороби рослин, за якої на листях і стеблах з'являється білий наліт, що нагадує борошно.

Точка роси — температура, при якій повітря досягає стану насичення водяною парою при незмінному тиску.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роса — роса́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири роси́ Орфографічний словник української мови
  2. роса — [роса] -си, д. і м. роус'і, мн. росие, рос Орфоепічний словник української мови
  3. роса — РОСА́, и́, ж. Краплі води, що осідають на поверхні ґрунту, рослин та інших предметів, коли з ними стикається охолоджений приземний шар повітря. Поки сонце зійде, роса очі виїсть (Номис); Ліс ще дрімає в передранішній тиші... Словник української мови у 20 томах
  4. роса — роса́ : ◊ з роси́ і води́, з вели́кої калаба́ ні жарт. вітання з нагоди дня народження (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. роса — Заки сонце зійде, то роса очі виїсть. Нарікання безнадійного чоловіка в розпуці. Діти, то Божа роса. Діти, то Боже благословення. Майська роса коням краще вівса. Після довгої зими коням більше хочеться свіжої весняної трави, ніж минулорічного вівса. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. роса — Краплі води, що осідають на поверхні ґрунту, рослинах, предметах; утворюється внаслідок конденсації водяної пари з повітря. Універсальний словник-енциклопедія
  7. роса — з роси́ та з води́ кому. Уживається як побажання удачі, щастя, благополуччя. Нехай же щастить нашому ювілярові! Нехай ніколи не цурається його творче натхнення! З роси йому та з води! (З газети); З роси та з води Вам, дорогий Володимире Кириловичу!... Фразеологічний словник української мови
  8. роса — Роса́, -си́; ро́си, рос і ріс Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. роса — РОСА́, и́, ж. Краплі води, що осідають на поверхні грунту, рослин та інших предметів, коли з ними стикається охолоджений приземний шар повітря. Словник української мови в 11 томах