роса
Заки сонце зійде, то роса очі виїсть.
Нарікання безнадійного чоловіка в розпуці.
Діти, то Божа роса.
Діти, то Боже благословення.
Майська роса коням краще вівса.
Після довгої зими коням більше хочеться свіжої весняної трави, ніж минулорічного вівса.
Плюй йому у глаза, а він каже, що роса.
Про того, хто не має совісті і честі.
Джерело:
Приповідки або українсько-народня філософія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роса — роса́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири роси́ Орфографічний словник української мови
- роса — [роса] -си, д. і м. роус'і, мн. росие, рос Орфоепічний словник української мови
- роса — -и, ж. Краплі води, що осідають на поверхні ґрунту, рослин та інших предметів, коли з ними стикається охолоджений приземний шар повітря. || Мокра від таких крапель трава. || Пора доби, коли осідають такі краплі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- роса — РОСА́, и́, ж. Краплі води, що осідають на поверхні ґрунту, рослин та інших предметів, коли з ними стикається охолоджений приземний шар повітря. Поки сонце зійде, роса очі виїсть (Номис); Ліс ще дрімає в передранішній тиші... Словник української мови у 20 томах
- роса — роса́ : ◊ з роси́ і води́, з вели́кої калаба́ ні жарт. вітання з нагоди дня народження (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- роса — Краплі води, що осідають на поверхні ґрунту, рослинах, предметах; утворюється внаслідок конденсації водяної пари з повітря. Універсальний словник-енциклопедія
- роса — з роси́ та з води́ кому. Уживається як побажання удачі, щастя, благополуччя. Нехай же щастить нашому ювілярові! Нехай ніколи не цурається його творче натхнення! З роси йому та з води! (З газети); З роси та з води Вам, дорогий Володимире Кириловичу!... Фразеологічний словник української мови
- роса — Роса́, -си́; ро́си, рос і ріс Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- роса — РОСА́, и́, ж. Краплі води, що осідають на поверхні грунту, рослин та інших предметів, коли з ними стикається охолоджений приземний шар повітря. Словник української мови в 11 томах