світанок

благословля́тися / благослови́тися (поблагослови́тися, заблагослови́тися) на світ (на день, на світа́нок), безос. Світати, розвиднюватися. Схопився я, озираюсь по хаті. А надворі вже почало на світ благословлятися (І. Нечуй-Левицький); Устаєш, ледве на світ благословляється, а вертаєш пізно смерком (У. Самчук); Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах); Ніч — довгу, холодну, дрімотливу — пробув Василь на станції… А як стало благословлятися на світанок — вирушив у дорогу (П. Інгульський); Надворі благословилося на світ (І. Багряний). благословля́ється день. Сивоголовий Лавро радів з того, що його односельчани поважають схід сонця і знають, як благословляється день (Д. Прилюк). бере́ться на світ. (Макар:) На світ береться. (Вишневий (подивився на схід):) Так. Світає (П. Куліш).

від світа́нку (світа́ння) до смерка́ння (до смерку́). З ранку до вечора; цілий день. Від світанку до смеркання стригла вона ярок і баранів, які лежали перед нею зі зв’язаними ногами (З. Тулуб); — Коли з добрим напарником, то копійок тридцять п’ять — сорок випиляю, це від світання до смерку (М. Стельмах); // Весь час. Чоловік кинув роботу, і від світання до смеркання корили та лаяли його (М. Коцюбинський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

світанок — (частина доби після ночі) світання, розм. світ, поет, розсвіт, розсвітання, поранок, р. переддень. Словник синонімів Полюги
світанок — світа́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
світанок — Світ, досвіток, світання; (на сході) ранкова зоря; (цивілізації) зоря. Словник синонімів Караванського
світанок — див. ранок Словник синонімів Вусика
світанок — [св'ітанок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
світанок — -нку, ч. 1》 Пора доби перед сходом сонця, коли починає розвиднятися; початок ранку. || Освітлення, забарвлення неба над горизонтом у цей час; ранкова зоря. Братися на світанок безос. — починати світати. На світанку — рано-вранці. 2》 у знач. присл. Великий тлумачний словник сучасної мови
світанок — СВІТА́НОК, нку, ч. 1. Пора доби перед сходом сонця, коли починає розвиднятися; початок ранку. В сутінках світанку він все малював будучність своїх дітей, внуків і правнуків (В. Словник української мови у 20 томах
світанок — Освітлення неба перед сходом Сонця розсіяним у атмосфері світлом. Універсальний словник-енциклопедія
світанок — ВДО́СВІТА (УДО́СВІТА) (дуже рано, перед світанком), НА СВІТА́НКУ, РА́НО-ВРА́НЦІ, ВРА́НЦІ-РА́НО (УРА́НЦІ-РА́НО), РА́НО, РАНЕ́СЕНЬКО, РАНІ́СІНЬКО, НА СВІТА́ННІ, СВІТА́НКОМ, РА́НО-РАНЕ́НЬКО, РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКУ (РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКО) підсил. Словник синонімів української мови
світанок — Світа́нок, -та́нку, на -нку; -та́нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
світанок — СВІТА́НОК, нку, ч. 1. Пора доби перед сходом сонця, коли починає розвиднятися; початок ранку. В сутінках світанку він все малював будучність своїх дітей, внуків і правнуків (Стеф. Словник української мови в 11 томах