світанок

Значення в інших словниках

1. світанок — (частина доби після ночі) світання, розм. світ, поет, розсвіт, розсвітання, поранок, р. переддень. Словник синонімів Полюги
2. світанок — світа́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. світанок — Світ, досвіток, світання; (на сході) ранкова зоря; (цивілізації) зоря. Словник синонімів Караванського
4. світанок — див. ранок Словник синонімів Вусика
5. світанок — -нку, ч. 1》 Пора доби перед сходом сонця, коли починає розвиднятися; початок ранку. || Освітлення, забарвлення неба над горизонтом у цей час; ранкова зоря. Братися на світанок безос. — починати світати. На світанку — рано-вранці. 2》 у знач. присл. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. світанок — СВІТА́НОК, нку, ч. 1. Пора доби перед сходом сонця, коли починає розвиднятися; початок ранку. В сутінках світанку він все малював будучність своїх дітей, внуків і правнуків (В. Словник української мови у 20 томах
7. світанок — Освітлення неба перед сходом Сонця розсіяним у атмосфері світлом. Універсальний словник-енциклопедія
8. світанок — благословля́тися / благослови́тися (поблагослови́тися, заблагослови́тися) на світ (на день, на світа́нок), безос. Світати, розвиднюватися. Схопився я, озираюсь по хаті. А надворі вже почало на світ благословлятися (І. Фразеологічний словник української мови
9. світанок — ВДО́СВІТА (УДО́СВІТА) (дуже рано, перед світанком), НА СВІТА́НКУ, РА́НО-ВРА́НЦІ, ВРА́НЦІ-РА́НО (УРА́НЦІ-РА́НО), РА́НО, РАНЕ́СЕНЬКО, РАНІ́СІНЬКО, НА СВІТА́ННІ, СВІТА́НКОМ, РА́НО-РАНЕ́НЬКО, РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКУ (РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКО) підсил. Словник синонімів української мови
10. світанок — Світа́нок, -та́нку, на -нку; -та́нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. світанок — СВІТА́НОК, нку, ч. 1. Пора доби перед сходом сонця, коли починає розвиднятися; початок ранку. В сутінках світанку він все малював будучність своїх дітей, внуків і правнуків (Стеф. Словник української мови в 11 томах