світанок

ВДО́СВІТА (УДО́СВІТА) (дуже рано, перед світанком), НА СВІТА́НКУ, РА́НО-ВРА́НЦІ, ВРА́НЦІ-РА́НО (УРА́НЦІ-РА́НО), РА́НО, РАНЕ́СЕНЬКО, РАНІ́СІНЬКО, НА СВІТА́ННІ, СВІТА́НКОМ, РА́НО-РАНЕ́НЬКО, РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКУ (РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКО) підсил., РА́НО-РАНЕ́СЕНЬКО підсил., РА́НО-РАНІ́СІНЬКО підсил., РА́НО-РА́НО, НА ЗОРІ́, СВІ́ТОМ. Левантина мусила вставати вдосвіта, як ще темно було (Б. Грінченко); Удосвіта.. порався на дворі, аж поки з'явився день (Ю. Яновський); Прокинувся юнак на світанку і відразу рушив у путь (О. Донченко); На другий день, рано-вранці, Чіпка пішов до Грицька (Панас Мирний); У неділю вранці-рано Вже він вирушив із двору (Леся Українка); У неділю та ранесенько Сурми-труби вигравали. В поход ..славні компанійці До схід сонечка рушали (Т. Шевченко); На другий день ранісінько прийшов післанець (В. Стефаник); Встала вона рано-раненько (П. Чубинський); На світанні, коли на сході вже зоря розгорялась.., мчав степом.. автомобіль (О. Гончар); Світанком вони дійшли до оселі Веремія (М. Стельмах); Ой не тьохкай, соловейку, Рано-пораненьку (П. Куліш); Рано-ранесенько прокидалися вони і йшли у місто на роботу (Марко Вовчок); Удо-світа, рано-ранісінько, хлопці крикнули: — Гвалт! Спіймали! (О. Ковінька); До сходу сонця, рано-рано! У Вифлеємі на майдані Зійшовся люд (Т. Шевченко); Там молодого партизана кати убили на зорі (В. Сосюра); Цілу ніченьку гуляла, співала.. та танцювала (Хівря), світом у двір вернулася (Грицько Григоренко).

РА́НОК (частина доби після ночі), ПОРА́НОК розм., РА́ННЯ розм., ПОРА́ННЯ розм.; СВІТА́НОК, СВІТА́ННЯ, СВІТ розм., СВІТА́НЬ поет., РО́ЗСВІТ поет., РОЗСВІТА́ННЯ поет., РОЗСВІТА́НОК рідше, ПЕРЕДДЕ́НЬ рідше, ПЕРЕДДЕ́ННЯ рідше (пора доби перед сходом сонця). Ранок був тихий, з першим осіннім холодом (О. Донченко); Ще того самого поранку, коли батько мав гадку відвести Гриця до школи, не знали гуси про сей намір (І. Франко); Народився я на світ, Як їдного рання Моя ненька забагла Шпаків на снідання (С. Руданський); Лія слухала його мовчки.., а обличчя її все горіло і розгоралося, як перед зіходом сонця на поранні тло ясного неба (С. Васильченко); В сутінках світанку він все малював будучність своїх дітей, внуків і правнуків (В. Стефаник); Євдоким сьогодні спав у клуні неначе убитий, і тільки світанням його розбудив несамовитий лемент дружини (М. Стельмах); Ось-ось незабаром світ настане, день надійде (І. Ле); Падав сніг, так, як сьогодні пада, Така ж була світань в засніжених полях (А. Малишко); У лютих битвах ми б'ємось недарма В гарячі ночі, в розсвіти глухі (А. Малишко); І зливались в синіх далях З ясновидим розсвітанням Над Дніпром вогнів заграви, Дальні сяйва Дніпрогесу (П. Усенко); Охрім Іванович на розсвітанку Виходить в поле, де блищить роса (Я. Шпорта); Грає ранок, переддень, Грає, сонцем виграва (П. Усенко); Дівча утомилось. В вікні переддення, Але не вгасає малий каганець (П. Воронько).