сипатися

(аж) і́скри з оче́й си́плються (летя́ть, ска́чуть і т. ін.) / поси́пались (полеті́ли, поскака́ли і т. ін.). 1. Дуже сильно. Шість чоловік беремось і «бараном» таранимо, б’ємо, б’ємо, аж іскри з очей сиплються, доки лом сталевий заганяємо, щоб льотку проломити (О. Гончар); Іде (Гаврило) вулицею поміж тинами — голова то визирне, то заховається; собаки брешуть, аж з очей іскри сиплються (Григорій Тютюнник); Злий (Антосьо) іде, аж іскри з очей скачуть (А. Свидницький); Гуцул так розгнівався, що аж іскри з очей поскакали (Казки Буковини..). 2. Уживається для підкреслення чийогось гніву, обурення, злості і т. ін. (4-й повстанець:) Чудний той Степан. Як говорить, то аж іскри з очей сиплються (Мирослав Ірчан); А пані як гляне на його (пана), — аж іскри з очей скакнули, на місці міниться (Марко Вовчок); І мовила (Марія).. — Йому я стану за дитину.— І кинула кругом очима, Аж іскри сипнули з очей (Т. Шевченко). 3. Відчувати запаморочення від гострого фізичного болю, від напливу сильних непередбачених почуттів і т. ін. І вухо моє покрутив (дід Григорій) раз, та тільки хіба ж він уміє так, як отець Олександр? Щоб аж іскри з очей посипались (І. Микитенко); Розсердився (Ентел) і роз’ярився .. В висок Дареса затопив: З очей аж іскри полетіли (І. Котляревський). і́скорки поси́палися з оче́й. Пилипко .. затих, наче заснув. Що се таке? Він почув, наче що стрільнуло..; голова ходором заходила, посипались іскорки з очей (Панас Мирний).

(аж) штукату́рка зі сте́лі си́плеться. 1. зі сл. спа́ти, прост. Міцно, навіть із хропінням. — Працював я тоді дуже важко, повертався з роботи голодний і натомлений і зразу лягав спати, а спав аж штукатурка зі стелі сипалась (З газети). 2. зі сл. ходи́ти, танцюва́ти і под. Важко, з шумом. Хіба ж воно приємно дивитися, як жінка ходить аж штукатурка зі стелі сиплеться, неначе ступа просо товче (З журналу); У великому фізкультурному залі студенти ходять під музику ритмічним кроком, виробляючи окремі па, аж штукатурка сиплеться зі стелі (З газети).

аж (що й, ті́льки і т. ін.) пі́р’я лети́ть (розліта́ється, си́плеться і т. ін.) / полети́ть (розси́плеться, поси́плеться і т. ін.). Дуже сильно, завзято. Б’ють козаки панську челядь, аж пір’я летить (С. Васильченко); (Хмельницький:) Сьогодні ми переможемо… Дивись, козаки почали рубати крилатих (гусар). Ох, і дають, аж пір’я сиплеться (О. Корнійчук); — От в Росії та на східній Україні, так там багатіїв скубнули, що й пір’я полетіло (С. Чорнобривець).

порохня́ (рідше по́рох, порохно́ і т. ін.) си́плеться з кого, перев. жарт. Хтось дуже старий. — А ще і піп у вас — порохня з нього сиплеться,— кинув Безпалько, переглядаючи грамофонні пластинки (А. Головко); (Дідок:) Може, ти й підтопталась, а я ще потанцював би. (Баба:) Ну, подумайте! Та з тебе ж порох сиплеться! (Я. Мамонтов); А з нього, кажуть люди, вже сипався пісок (М. Вороний); // зі сл. стари́й, підто́птаний і под. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, зовсім. — Він був низький, присадкуватий, як печериця, старий, аж порохня з його (з нього) сипалась (І. Нечуй-Левицький); — Він уже підтоптаний, вже порохно з нього сиплеться,— не звертав уваги на .. запитання рудий.— Він тільки те й робить, що троянди вирощує (Є. Гуцало).

си́патися з язика́. Вимовлятися швидко та у великій кількості (про слова, фрази і т. ін.). Бородавкін смішив усіх, розказував українські анекдоти, котрі так і сипались з його язика (І. Нечуй-Левицький).

ти́рса си́плеться з кого. Хтось дуже старий. Із Степана уже тирса сиплеться (В. Дрозд).