1. Фразеологічний словник української мови

тихий

на я́сні́ зо́рі, на ти́хі во́ди, фольк. В Україну; додому, в рідні краї. Не сьогодні завтра прибуде Селім, і ми помандруємо на тихі води, на ясні зорі, у край веселий та мир хрещений. Я теж уже так скучив за Україною, що далі терпіти не можу (В. Кулаковський).

помина́ти / пом’яну́ти до́брим (незли́м, ти́хим і т. ін.) сло́вом кого. Говорити про когось з повагою, шанобливо згадувати когось. Хто вік по-божому прожив, Ніколи зла і кривди не чинив, Того до смерті будуть поважати І добрим словом поминати (Л. Глібов); Щоб там (на могилах загиблих воїнів) і клумби були, і квіти були, і лавочки, щоб можна було посидіти та добрим словом героїв пом’янути (Остап Вишня); І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути незлим, тихим словом (Т. Шевченко).

ти́хою са́пою, зі сл. ді́яти, чини́ти і т. ін. Приховано або таємно; спідтишка. — Міняють (глитаї) тактику. Хочуть діяти тихою сапою. Не вийде, пане лиходію Ратушняк! (І. Цюпа); Вона (опозиція) не загрожує зброєю, не пред’являє ультиматумів. Ні! Вона діє тихою сапою (З газети); Зло вони (Кучмієнки) чинять не з войовничих позицій, а тихою сапою: проникаючи до справжніх творців, обплутують останніх своєю запопадливістю (З газети). ти́хою бри́твою, рідко. Як зіницю ока стерегла Франка свою іконописної краси доньку Владиславу .. А що вже моралі вичитувала своїй красуні, — та так ніжно, люблячи, усе тихою бритвою брала (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тихий — (який звучить слабо) неголосний, негучний, слабкий, приглушений, (майже нечутний) глухий, (в якому нема метушні, шуму) спокійний, затишний, сонний, (про день, вечір) погідний. Словник синонімів Полюги
  2. Тихий — Ти́хий прізвище Орфографічний словник української мови
  3. тихий — Неголосний, негучний, ледве чутний; (степ) безгомінний, безмовний, безшелесний; (плач) глухий; (- повітря) непорушний, безвітрий; (- річку) тиховодий, тихоплинний; (- море) спокійний, без хвиль, штильовий; (- гавань) сонний, затишний... Словник синонімів Караванського
  4. тихий — див. безвітряний; покірний; скромний; слабодухий Словник синонімів Вусика
  5. тихий — ТИ́ХИЙ, а, е. 1. Який звучить не сильно, не голосно. Він [вітер] несе в собі весь гомін землі, од тихого бриніння мушки до гуркоту грому (М. Коцюбинський); За вікном знизу чутно тихий свист (Леся Українка); Чути тихий плач матері (О. Словник української мови у 20 томах
  6. тихий — -а, -е. 1》 Який звучить не сильно, не голосно. || Який майже не утворює звуків, не робить шуму. || Ледве чутний. 2》 Сповнений тиші, без голосних звуків. Тиха година — година післяобіднього відпочинку, сну (у дитячих садках, лікарнях, санаторіях і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тихий — БЕЗВІ́ТРЯНИЙ (про погоду, пору дня або року і т. ін. — без вітру), БЕЗВІ́ТРИЙ рідше; ШТИЛЬОВИ́Й (перев. про погоду на морі). Побризкані росою, трави стояли тихі, принишклі... Словник синонімів української мови
  8. тихий — Ти́хий, -ха, -хе; ти́хі, -хих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. тихий — ТИ́ХИЙ, а, е. 1. Який звучить не сильно, не голосно. Він [вітер] несе в собі весь гомін землі, од тихого бриніння мушки до гуркоту грому (Коцюб., І, 1955, 388); За вікном знизу чутно тихий свист (Л. Укр., II, 1951, 178); Чути тихий плач матері (Довж. Словник української мови в 11 томах