той

з і́ншої (з дру́гої, не з тіє́ї і т. ін.) о́пери, жарт. Те, що безпосередньо не стосується справи, теми розмови і т. ін. Дуже мене цікавлять — се вже з другої опери — Ваші українські оповідання (М. Коцюбинський); — Сподіваюсь, зрозуміло? — Та це ж уже не з тої опери (З журналу).

і́ншої (не тіє́ї) заспіва́ти. Думати, поводитися, говорити за певних обставин не так, як раніше. — Одружитесь, Іване Олександровичу, розживетесь на діток — іншої заспіваєте, бо в роти треба щось кидати. А поки що зривайте квіти кохання! (М. Стельмах); — Хіба б мені руки повсихали, щоб я не витягла тебе (Настю) за коси прилюдно з моєї хати! Тоді ти не тієї заспіваєш, голубко! — думала Олександра (М. Коцюбинський).

на (тій) оста́нній межі́. Перед смертю. Молодий мрійник розлучився з життям під гуркіт і шал нашого протесту, хотів би я знати — яку музику сприйму я на тій останній межі? (Ю. Яновський).

на то́му (тім) сві́ті. Померти. — Друга зустріч — Ванька Вороного .. Думав, уже давно на тому світі, так ні ж,— живе, стара гвардія!.. (В. Речмедін); Недавнечко ж синка поховав… Ех, це вже його шоста дитина на тім світі (А. Тесленко).

не в ті взу́тися, зневажл. Марно намагатися щось здійснити, зробити; нічого не вийде. (Феноген:) А хто при здачі буряків взяв з завода п’ятсот карбованців? (Ліхтаренко:) Я взяв. Та не докажеш, не в ті взувся! (І. Карпенко-Карий); І знову дід не в ті взувся. Молоде товариство вже забачило, як порають і доять череду один-два механізатори (М. Рудь).

не в ті воро́та заї́хати. Зробити, сказати не те, що треба, не так, як треба. Не в ті ворота заїхали. Пустіть! (А. Головко); — Ну що ви таке говорите! Щось не в ті ворота заїхали зі своїми висновками (З усн. мови).

не в ті две́рі попа́сти (попа́стися, втра́пити і т. ін.), жарт. Не те зробити, сказати і т. ін. Лагідніший тон намісника знов збудив деяку надію. Та бідолаха (Калинович) знов не в ті двері попався (І. Франко).

не в ті ру́ки, зі сл. потрапля́ти, дава́ти і под. Не за призначенням. На засіданні суду відзначалось, що в Законі про вибори чітко не сформульоване положення про контроль видачі, одержання і погашення виборчих бюлетенів. Не секрет, що вони нерідко потрапляли не в ті руки (З газети).

не на тій козі́ під’їжджа́ти / під’їхати до кого. Не знаходити належного, потрібного підходу до кого-небудь. Хан винувато пошкріб за вухом.— Виховував (водія). А от, виходить, не на тій козі під’їжджав до нього (В. Дарда).

пе́вною (яко́юсь, тіє́ю чи і́ншою і т. ін.) мі́рою. Частково, трохи, все-таки і т. ін. І не гадай, що кольори, якими оздоблено речі, Певною мірою відповідають забарвленню власних Первопочатків, з яких утворилась матерія їхня (М. Зеров); Це певною мірою породило благодушні настрої як у місцевих органів влади, так і в населення (З газети); Велич наростаючих подій і усвідомлення того, що ці неймовірні події якоюсь мірою залежать від нього безпосередньо, сповнювало Хому новою, не звіданою досі гордістю (О. Гончар); Майже в кожному нормативному словнику сучасної мови відображені більшою чи меншою мірою діалектизми або обласні слова (Рідне сл.).

плати́ти / відплати́ти тако́ю (тіє́ю, рідко то́ю) са́мою моне́тою кому. Відповідати кому-небудь на щось подібним вчинком, ставленням і т. ін. Йойна зависливим оком дивився на Нуту, щодня бажав, щоб його ями позавалювалися .. Здається, що й Нута платив Йойні такою самою монетою (І. Франко); Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Г. Хоткевич).

співа́ти (вести́) тіє́ї (ж (са́мої, своє́ї)). Повторювати сказане кимсь раніше. Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає… (М. Коцюбинський); — Мало знати. Серцем треба перевірити, — відповідала Катерина. — Глядіть, перевіряйте,— співала своєї Уляна.— Наше бабське діло таке: сьогодні краса, а завтра роса… (М. Олійник); — А хто ж це, хлопці, є там у вас у Борисівці? — Є… Моя наречена… Зайшла мовчанка. “Чи він справді, чи .. Ваньку валяє?” — вела тієї ж самої Максимова .. думка (І. Багряний).

співа́ти одніє́ї й тіє́ї (ж). Весь час повторювати те саме, ту саму думку. (Зінька:) Ти, Ісайку, однієї й тієї співаєш (Є. Гуцало).

(там (туди́, в ті місця́ і т. ін.),) де Мака́р теля́т пасе́, ірон. Там або туди, де важкі умови життя, куди потрапляють, як правило, не з власного бажання; дуже далеко. Скільки-то люду .. пішло на казенні хліба, а дехто попхався аж туди, де Макар телят пасе (Панас Мирний). де Мака́р теля́т не пас. Опинились в грізний час, Де Макар телят не пас (В. Іванович).

(там (туди́, в ті місця́ і т. ін.),) куди́ Мака́р теля́т не ганя́в (рідше не ганя́є, не го́нить і т. ін.), ірон. Туди або там, де важкі умови життя, куди потрапляють, як правило, не з власного бажання; далеко. Підеш туди, куди Макар телят не ганяв (Укр.. присл..); (Синявін:) Зрадить він вас, зажене туди, куди Макар телят не ганяв, клянусь, зажене (Іван Ле); Стражник продовжував уперто дивитися на Лук’яна, а губи мало не казали: “Малописьменні! Мене не проведеш. Уже не одного такого спровадив, куди Макар телят не гонить!” (П. Панч); — Все платформи та програми шукають.., за яку, трясця їхній тітці, туди йдуть, куди Макар телят не гнав (М. Стельмах).

тіє́ї ж ми́ті, перев. з дієсл. Відразу ж, зараз же; одночасно з чимсь. Несподівано виділився дівочий голос. Тієї ж миті він побачив Ясногорську (О. Гончар).

у тій чи і́ншій (де́якій, пе́вній і т. ін.) мі́рі. Частково, трохи, все-таки тощо. Записував.. все, що йому було відомо про тих людей, яких він в тій чи іншій мірі вважав підозрілими (Григорій Тютюнник); Писалося ж це в ім’я доброго звичаю і з поваги до свого роду, а в деякій мірі на пораду артистам (О. Довженко); — Ну… служили в певній мірі… — Он як! — відповів Щорс (О. Довженко); Із багатьох українських говорів за основу літературної мови ліг говір головно південнокиївський .. і тільки в малій мірі — полтавський (І. Огієнко).

як (лихі́й (пече́ній, тій і т. ін.)) боля́чці, зі сл. годи́ти. Дуже запопадливо, надзвичайно. Вони годили Грицаєві, як болячці, й мусили кидати роботу та панькатися з дідом (І. Нечуй-Левицький); (Домаха:) Ти догоджав Прісьці? (Карпо:) Годив, як лихій болячці (М. Кропивницький); Старі дуже любили свою дитину, годили їй, як болячці печеній, та й розбалували (О. Стороженко); За що ти мене так зіпсував? Чи це твоя подяка за моє добре серце? Я ж тобі завсіди годив, як тій болячці (Л. Мартович).

як (мов, на́че і т. ін.) (ті) голубки́, зі сл. жи́ти. У повній злагоді, дуже дружно. А подивись, як Бондаренко панькається тепер з своєю молодою жінкою. Наче ті голубки живуть (Л. Яновська).

як (мов) (тіє́ї) сарани́. Дуже багато, велика кількість. Ось і табір. Глянув (хлопчик) — війська, Як тієї сарани! (О. Олесь); (Семен:) — Дітей ми не будемо мати, .. тепер і так тісно, поля обмаль, а людей — як сарани (М. Коцюбинський); — Вже й полковникують у нас, і судять, і в церкві Божій свій лад роблять: на Стародубщині порядкує якийсь Толстой, у Полтаві — Хитрово, в Пирятині — Теплов, там ще якийсь німець Вейсбах, на Прилуччині — Барятинський, в Гуджулах, під боком, Башкирцев, Огньов. Налізло з цієї Московії того панства, мов сарани (М. Лазорський).