троє
за трьох, зі сл. працюва́ти. Дуже багато, інтенсивно, віддаючи всі сили. — Працювати маєте не за страх, а за совість.— Господи, працюватиму за трьох (М. Стельмах).
комбіна́ція з трьох па́льців, жарт. Дуля. Анарх .. ледве стримав себе, щоб не сказати: “А чи не хочете ви комбінації з трьох пальців?” (М. Хвильовий).
обмовля́тися / обмо́витися двома́-трьома́ слова́ми з ким і без додатка. Недовго говорити, коротко перемовлятися з ким-небудь. Обмовлявся двома-трьома словами і, похмурий, неговіркий, ішов на свій перелаз (Григорій Тютюнник). обмо́витися хоч сло́вом. Він так і не дав Іванові Кириловичу обмовитися хоч словом, у трубці затутукало (В. Дрозд).
під (за) сімома́ (трьома́) замка́ми, зі сл. трима́ти, хова́ти і под. 1. що. Дуже надійно. — Ховають мужицьку правду, за сімома замками ховають, — зітхав хтось біля воріт (М.Стельмах); Добрий господар не той, хто тримає гроші під трьома замками, а той, хто вкладає їх у діло (З газети). 2. Під особливим наглядом, охороною. Він (цар) їх триматиме в полоні під трьома замками (О. Донченко); Зле і кату, зле і жертві, а щасливого нема. Всім судилося померти за замками сімома (В. Стус). 3. зі сл. бу́ти, знахо́дитися, перебува́ти і под. У повній ізоляції, в таємниці. Ще донедавна регулярна публікація в газеті даних про .. аварійні ситуації на атомних електростанціях була просто немислима — вони знаходилися за сімома замками (З газети). 4. Приховуваний, не доведений до відома широкого загалу. Минуло знову літо, а воля все ще за сімома замками (Василь Шевчук); Правда про голод 1933 року понад півстоліття утримувалась під сімома замками (З газети). 5. Не доступний для пізнання. Ще порівняно недавно одержання штучних алмазів було таємницею за сімома замками (З газети).
трима́ти (держа́ти) за сімома́ замка́ми. 1. кого. Замикати кого-небудь, ховати від когось, надійно охороняючи. — Поки не розлучились, Варочка не твоя жінка! — кричав Павло.— Чого тримаєш за сімома замками та ще й пса прив’язав? (Є. Гуцало). трима́ти під трьома́ замка́ми. Він (цар) їх триматиме в полоні під трьома замками (О. Донченко). 2. що. Не виявляти чого-небудь (про певні якості, почуття і т. ін.). За доброю чаркою і Кузьма ставав чоловіком, кидав на хмільні столи і своє дотепне слово, і свою насмішку, яку за сімома замками тримав тверезим (М. Стельмах); Свою таїну природа тримає за сімома замками (З газети).
Значення в інших словниках
- троє — тро́є числівник кількісний Орфографічний словник української мови
- троє — Трьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: ведмедів, дядьків, коней, купців, мисливців, партизанів, слуг, хлопців, вікон, літ, полотен, голів, дівчат, дітей, людей, саней; на дорогу вийшло троє, всі троє побігли, нас було троє, відер з троє. Пор. двоє. Літературне слововживання
- троє — ТРО́Є, трьох, числ. кільк., збірн. Три (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються у множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками у множині). Словник української мови у 20 томах
- троє — трьох, числ. кільк. Збірн. до три. || у знач. ім. Великий тлумачний словник сучасної мови
- троє — ТРИ (назва числа 3 і його цифрового позначення), ТРІ́ЙКА, ТРО́Є збірн., ТРІ́ЙКО збірн. розм., ТРІ́ЙЦЯ збірн. розм. Словник синонімів української мови
- троє — Тро́є, трьох, трьом, трьома́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- троє — ТРО́Є, трьох, числ. кільк. Збірн. до три. Троє людей різного віку підходять до Нартала і Руфіна (Л. Укр., II, 1951, 488); За командиром їхало ще троє саней (Мик., II, 1957, 308); Бульба підійшов до возів: біля найбільшого воза сиділо троє слуг (Довж. Словник української мови в 11 томах
- троє — Тро́є, трьох числ. Трое, три. Всі троє разом зирнули в вікна. Левиц. І. 158. Въ твор. пад. вмѣсто трьома́ иногда троєма. Троєма кіньми поїхав. Камен. у. З троєма дітьми приїздила. Камен. у. Словник української мови Грінченка