троє

ТРИ (назва числа 3 і його цифрового позначення), ТРІ́ЙКА, ТРО́Є збірн., ТРІ́ЙКО збірн. розм., ТРІ́ЙЦЯ збірн. розм.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. троє — тро́є числівник кількісний Орфографічний словник української мови
  2. троє — Трьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: ведмедів, дядьків, коней, купців, мисливців, партизанів, слуг, хлопців, вікон, літ, полотен, голів, дівчат, дітей, людей, саней; на дорогу вийшло троє, всі троє побігли, нас було троє, відер з троє. Пор. двоє. Літературне слововживання
  3. троє — ТРО́Є, трьох, числ. кільк., збірн. Три (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються у множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками у множині). Словник української мови у 20 томах
  4. троє — трьох, числ. кільк. Збірн. до три. || у знач. ім. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. троє — за трьох, зі сл. працюва́ти. Дуже багато, інтенсивно, віддаючи всі сили. — Працювати маєте не за страх, а за совість.— Господи, працюватиму за трьох (М. Стельмах). комбіна́ція з трьох па́льців, жарт. Дуля. Анарх .. Фразеологічний словник української мови
  6. троє — Тро́є, трьох, трьом, трьома́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. троє — ТРО́Є, трьох, числ. кільк. Збірн. до три. Троє людей різного віку підходять до Нартала і Руфіна (Л. Укр., II, 1951, 488); За командиром їхало ще троє саней (Мик., II, 1957, 308); Бульба підійшов до возів: біля найбільшого воза сиділо троє слуг (Довж. Словник української мови в 11 томах
  8. троє — Тро́є, трьох числ. Трое, три. Всі троє разом зирнули в вікна. Левиц. І. 158. Въ твор. пад. вмѣсто трьома́ иногда троєма. Троєма кіньми поїхав. Камен. у. З троєма дітьми приїздила. Камен. у. Словник української мови Грінченка