шкрябати

на се́рці (на́че) ми́ші шкребу́ть (шкря́бають, скребу́ть і т. ін.) / зашкребли́ (зашкря́бали, заскребли́ і т. ін.) у кого і без додатка. У когось поганий, гнітючий і т. ін. настрій; комусь тривожно, неспокійно. Воно якось не пристало .. вірити в сни, як вірить у них темна, неосвічена баба на селі… А проте на серці наче миші шкрябають (М. Коцюбинський); В голові в мене забриніло вже, а на серці заскребли такі миші (Марко Вовчок).

шкребе́ (шкря́бає) / зашкребло́ (зашкря́бало) на душі́ (на се́рці, за ду́шу, за се́рце) у кого і без додатка, безос. Кого-небудь охоплює почуття гіркоти, суму, неспокою, тривоги, незадоволення і т. ін. Хай досі на душі шкребе, та дружба ж не розпалась (П. Дорошко); Напевне, намагався (учень) триматися байдуже, може, навіть бравував, але на серці в нього шкребло (І. Багмут); Медаль, яка дісталась Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина… Лукію це, видно, шкребе за душу (О. Гончар); Од слів твоїх на серці шкряба (В. Сосюра); Справді, того дня він одержав “погано” з арифметики. Зашкребло на серці у Василя (О. Донченко). шкребти́ ду́шу. Він так бажав Марині добра і щастя, що її успіх окрилював його. Та згодом дрібне самолюбство почало шкребти його душу (Л. Дмитерко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкрябати — (дно) дряпати; (ножем) зчищати, здирати; (тіло) чухати; (вірші) базграти; (всередині) П. ШКРЕБТИ, с. дратувати; п! СТРУГАТИ. Словник синонімів Караванського
  2. шкрябати — див. боронувати; дряпати; копати; скребти; терти; чухати; шуміти Словник синонімів Вусика
  3. шкрябати — ШКРЯ́БАТИ, аю, аєш, недок. 1. що. Видавати різкі звуки, скребучи чимсь по чому-небудь. Вже скрипнули хатні двері, вже шкрябають немудрі селянські засуви (Ю. Збанацький); Шкрябали перами писарі за столами (А. Словник української мови у 20 томах
  4. шкрябати — шкря́бати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. шкрябати — шкря́бати → шкрібати (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. шкрябати — Аю, -аєш, недок. Писати. Тримай листок: шкрябай телефон і домашню адресу. Словник сучасного українського сленгу
  7. шкрябати — (-аю, -аєш) недок.; муз.; жарт.-ірон. Невміло грати на струнних інструментах. БСРЖ, 694; ПСУМС, 80. Словник жарґонної лексики української мови
  8. шкрябати — -аю, -аєш, недок. 1》 перех. і неперех. Видавати різкі звуки, скребучи чимсь по чому-небудь. 2》 перех. Робити подряпини, чіпляючи чим-небудь гострим, жорстким; дряпати. || Зчищати, здирати чимсь гострим що-небудь. || розм. Чухати, дряпати тіло. 3》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. шкрябати — ДРАТУВА́ТИ (збуджувати, посилювати в кого-небудь якесь відчуття, почуття), НЕРВУВА́ТИ, РОЗДРАТО́ВУВАТИ розм., ДРАЖНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЖНЮВАТИ розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм., РОЗ'Я́ТРЮВАТИ розм., ША́РПАТИ зі сл. душу, серце, нерви і т. ін. Словник синонімів української мови
  10. шкрябати — Шкря́бати, -баю, -баєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. шкрябати — ШКРЯ́БАТИ, аю, аєш, недок. 1. перех. і неперех. Видавати різкі звуки, скребучи чимсь по чому-небудь. Вже скрипнули, хатні двері, вже шкрябають немудрі селянські засуви (Збан. Словник української мови в 11 томах
  12. шкрябати — Шкрябати, -баю, -єш гл. Скресть, царапать. Словник української мови Грінченка