штука

викида́ти / ви́кинути шту́ку (фо́ртелі, фо́ртель, фо́куси і т. ін.). Робити що-небудь нерозумне, безглузде або діяти підступно. — Замість того, щоб попросити пробачення, вона почала фортелі викидати (Ю. Збанацький); — Сагайдак знову фокуси викидає... І що він собі думає, не знаю (С. Добровольський); Яку штуку викинув Мандичевський, Ви самі знаєте. Я вже не кажу про те, як себе держали старші народовці (М. Драгоманов); — Де ти взяв цю дерев’яну ковбасу? Це ж звичайнісінька гілка берези, тільки закручена і часником натерта!.. — Володя так і покотився зо сміху. Це він таку штуку викинув (Є. Кравченко); Тупий, брутальний, малоосвічений, він і на цей раз викинув фортель, за якого йому треба було, як мінімум, вліпити сувору догану (І. Муратов).

встругну́ти (утну́ти, утя́ти) шту́ку, несхв. Зробити, вчинити що-небудь незвичне, несподіване, дивацьке. — Чув, яку штуку встругнув Кошик? Відмовився виконувати завдання редакції (П. Автомонов); Його несподівано звідтіль (з бурси) вигнали за те, що він раз утнув штуку в класі (І. Нечуй-Левицький); Валентин не міг всидіти на місці, його штовхав якийсь веселий біс утяти яку-небудь штуку (О. Гончар); // кому, з ким. Заподіяти кому-небудь якусь прикрість. (Дмитро:) Стійте, стійте! Дівчата йдуть! Постривайте ж, я їм за жданки штуку встругну! (Бере кочерги й рогачі й підпирає ними двері) (М. Старицький); Вона з недовірою подивилась на мене, потім оглянула стілець, — вона думала, що я хочу устругнути їй якусь штуку, — і не сідала (Л. Смілянський); — Невже він не помічає, що я повзу? А може, просто вичікує? Ну, я ж з ним зараз втну штуку! (П. Загребельний). встругну́ти (одколо́ти, одко́лювати) шту́чку. — Ой ви, ви! Прощайте! Та просіть на весілля! Чуєте? — крикнула Христина з порога: — Та це все, мабуть, ваші жарти! Це ви якусь штучку хочете зо мною встругнути? Еге? — питав з недовірністю Бичковський (І. Нечуй-Левицький); (Гавриїл:) Навпаки, мені знов хочеться піти до вівтаря — напевне, там їх благословеніє ще якусь штучку одколюють (І. Микитенко).

для шту́ки. Аби зайнятися чим-небудь; знічев’я. Дрімайло був великий штукар, і я добре знав, що він наваживсь начепити торби тільки для штуки (І. Нечуй-Левицький); Люди, покидавши худобу і позбиравшись у невеличкі гурточки, вели повільні, нудні розмови, так, для штуки, аби не проспати черги (Григорій Тютюнник).

ма́йстер (маста́к) на вся́кі (всі) шту́ки. 1. Дотепна, вигадлива і т. ін. людина. Який це чудесний і симпатичний хлопець! Веселий, жартівливий і на всі штуки майстер (О. Ковінька). 2. зневажл. Той, хто здатний на погані, підступні, нечесні і т. ін. учинки. Напівшепотом Джо відкрив таємницю: ..Цей тип хвостом повіявся з фашистами з Києва, коли вони тікали, і мастак на всякі штуки (А. Хижняк).

на всі шту́ки. Здібний, вигадливий; здатний до всього. З Антося ж був хлопець на всі штуки, та ще й прудко бігав (А. Свидницький).

не шту́ка. Не вимагає великих зусиль, великої праці; не важко. — То не штука,— каже той,— Шити ми зуміємо (В. Самійленко); Не штука книжку видати ..— треба видати так, щоб книжка приносила дійсну користь нашій літературі (І. Огієнко); Кинути роботу — не штука. Та цього тільки й чекають підприємці,— до їх послуг скільки хочеш дешевих рук (П. Колесник). невели́ка шту́ка. Я вже наломився до їх бесіди. Невелика це штука, отже, привикнути треба (Л. Мартович). хіба́ шту́ка. Ну, та ми спочатку не дуже-то: хіба штука яких там троє-четверо верстов протягти. Оце зараз буде сухий дуб, а від нього вже й цурпалком до Попового хутора докинеш (Г. Хоткевич).

уде́рти (удра́ти) шту́ку. Зробити що-небудь несподіване, незвичайне. Дав пан приказ (наказ) некрут ловити.. Нікому і в голову не приходило, ..що пан тільки таку штуку вдер, аби парубків полякать і віддати (заміж) Фрузину (А. Свидницький); Постійте ж, думаю, я вам удеру штуку! (Ганна Барвінок); — Ну, та й хитрий же наш батюшка! Еге! Отаку штуку удрав,— гомоніли чоловіки, розходячись (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штука — Шту́ка: — в розумінні: мистецтво [II] — крім звичайного значення, також — мистецтво [I] — крім звичайного значення, також — мистецтво; спіймавсь на штуці: спіймався на неправді [XII] — мистецтво [1;6;29;32;39;44-1;45;47;51-53;47;III, IV,X... Словник з творів Івана Франка
  2. штука — Штука1. 1. Мистецтво. А як “задля браку материялу” або “задля незалежних від редакциї причин ” котра часопись помістить якийсь “твір ” молодого "поета ”, — тоді до него без бука не приступай. Українська літературна мова на Буковині
  3. штука — Р. шматок; (сукна) сувій; П. (важка) річ, діло, справа, (з ч. не) не велике діло /н. не штука — вмерти/; (хто) лис, хитрун, ір. екземпляр, феномен; ЖМ. витівка, каверза, коник, вибрик; (вогнева) ІД. фойерверк; ФР. суть, найголовніше <н. у тім і штука!... Словник синонімів Караванського
  4. штука — I (річ), штукенція, штукерія, штуковина, штуковинка, штучка Приповідки: От так штуковина! II див. диво Словник синонімів Вусика
  5. штука — [штука] -кие, д. і м. -уц'і Орфоепічний словник української мови
  6. штука — 1. один, одна, одне, кусник, див. кусок 2. витівка, хитрощі 3. (тканини) постав, поставок, сувій, сувоїк, див. кусок 4. це див. фокус Словник чужослів Павло Штепа
  7. штука — ШТУ́КА¹, и, ж. 1. Окремий предмет із числа однорідних, який беруть за одиницю рахунку (перев. в поєднанні із словами на позначення кількості). Жив на Ганчарівці хазяїн заможний. Було і товару скільки там штук, було й поле, був і ліс (Г. Словник української мови у 20 томах
  8. штука — шту́ка 1 іменник жіночого роду одиниця рахунку; шматок; непочатий сувій матерії; взагалі яка-небудь річ, явище, обставина; витівка — розм. шту́ка 2 іменник жіночого роду мистецтво діал. Орфографічний словник української мови
  9. штука — шту́ка 1. мистецтво (ст): Штука кравецького крою взагалі, а особливо мужеського, не розвинулося ніде в жадній європейській, ні позаєвропейській країні так гарно, не стоїть на такім високім рівні, як в Анґлії (Повний курс) 2. (перев. мн. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. штука — Взявся за штуку. Став хитрити, дібрав способу. Наука добра штука, ліпша від бука. Наукою легше переконати, як бійкою. Не штука розчинити, але замісити. Почати діло легко, та докінчити його треба витревалости і зусилля. Приповідки або українсько-народня філософія
  11. штука — И, ж. Тисяча. Полк — це приблизно штука солдатів. ◇ Штука зелені — тисяча доларів. Щоб хоч трохи розкрутитись, мені потрібно зараз пару штук зелені. Словник сучасного українського сленгу
  12. штука — (-и) ж.; крим., мол. Тисяча грошових одиниць. Як обіцяв — дві штуки буде (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); Скільки "штук баксів" вивіз з України черговий московський "зайка"? (ПіК, 1999, № 35). БСРЖ, 703; ПСУМС, 82; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 574. Словник жарґонної лексики української мови
  13. штука — Мистецтво, витівка кусок, частина, снаряд одиниця виміру довжини тканин; штука полотна дорівнювала в середньому 48 ліктям; штука інших тканин дорівнювала від 30  до 79 ліктів Словник застарілих та маловживаних слів
  14. штука — I -и, ж. 1》 Окремий предмет із загалу однорідних, який беруть за одиницю рахунку (перев. в поєднанні зі словами на позначення кількості). На штуки — по одному предмету. 2》 заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  15. штука — ВИ́ТІВКА (вчинок, дія, вигадка, що виходить за межі звичайних норм), ВИ́БРИК, ВИ́ХВАТКА, КО́НИК рідше, НО́МЕР розм., ФО́КУС розм., ШТУ́КА розм., ШТУ́ЧКА розм., КА́ВЕРЗА розм., ТРЮК розм., ФІ́ГЛІ мн. (ФІ́ГЕЛЬ рідко) розм., ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІ розм. Словник синонімів української мови
  16. штука — Шту́ка, -ки; шту́ки, штук (з нім.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  17. штука — ШТУ́КА¹, и, ж. 1. Окремий предмет з числа однорідних, який беруть за одиницю рахунку (перев. в поєднанні з словами на позначення кількості). Жив на Ган-чарівці хазяїн заможний. Було і товару скільки там штук, було й поле, був і ліс (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  18. штука — Штука, -ки ж. 1) Часть чего либо, кусокъ. Що це за свита? і тут штука, і тут штука, — уся штукована; хоч би з цілого була зроблена. Кусокъ мѣха, вставляемый въ мѣхъ тамъ, гдѣ попадается мѣсто безъ шерсти, которое вырѣзывается. МУЕ. I. 75. 2) Искусство. Словник української мови Грінченка