штука

Штука1.

1. Мистецтво. А як “задля браку материялу” або “задля незалежних від редакциї причин ” котра часопись помістить якийсь “твір ” молодого "поета ”, — тоді до него без бука не приступай. Тоді він вже не лиш "поет з Божої ласки ”, але й критик, що "розуміє поезию”, говорить про штуку (В. Сімович, Б., 1907, 151, 3); Поручаємо нашій і иншій публиці вистави україньского театру, які стоять чи не на більшій артистичній висоті, як німецкої дружини [...] Німецка преса з малими виїмками щось дуже мовчить про вистави україньскої дружини. Видко, що та преса не служить штуці, але підприємцям (Б., 1909, 81, 3);

2. Хист. Вже від двайцяти літ слабував пок. Архієпископ С. Андрієвич на легкі, а в послідних роках часто мав вибухи крови, так що єго ратувала лише штука лікарска і щирий догляд (Б., 1895, 18, 2); Чи голосну славу здобула собі своєю хитрістю, чи штукою вгадування з карт — було трудно сказати, одначе річ була певна, що як з інтелігенції, так і з інших класів тиснулися до неї люди роями (Коб., Земля, 348).

3. Спосіб, лад. Доки тревати-ме борба, накинена людности правительственними органами, доки дальше жити-ме галицка штука правліня, доти не можна мати до правительства довір’я і тому сторонництво бесідника буде голосувати проти буджетової провізориї (Б., 1907, 79, 1).

4. мистецький твір, п’єса (музична чи драматична). Штука, котру я тепер грав, називається “Impromtu phantasie” Шопена. Чи затямиш собі цю назву (Коб., Impromtu phantasie, 36). Хоч у нас легких штук на аматорскі вистави, на жаль, нема, та все ж таки шкода, що сей кружок вибрав на першу виставу драму (Б., 1895, 13, 3); Треба нам доконче лекших, передовсім веселих штук театральних, щоби по всіх містах руских мали любителі сцени, що грати (там само); Знаємо, що нова народна штука Мидловского “Наші поселенці“ вже через nie року чекає на оцінку пп. референтів театральних щодо кваліфікациї на сцену, а манускрипт вже, певно, покрила груба верства пороху, а шкода, бо штука — добра (Б., 1899, 36, 3); Тогідного року сю штуку [“Гальку", оперу Монюшка в 4 діях] найбільше разів грала в Чернівцях дружина україньского театру (Б., 1909, 81, 3)

// пол. sztuka — 1) мистецтво, 2) вміння, майстерність, 3) п’єса; нім. das Stück — п’єса, уривок; порівн. штука, нім. -1) річ, окремий предмет, 2) хитрість, спритність, фокус, 3) мистецтво (у Галичині) (СЧС, 481).

Штука2. Штука, одиниця товару чи якийсь одиничний предмет. Внаслідок безнастанних жалоб, що податкові уряди, приймаючи старі двайцятки і 4-крейцарові штуки при плаченю податків, не хотять їх вимінювати на теперішну монету, оповістила віденьска дирекция скарбу, що згадані уряди не мають до сего обов’язку, а можуть старі гроші вимінювати на нові лише тоді, коли мають в касах досить готівки (Б., 1895, 15, 3);

/ Особина (одна зі свійських тварин). Старшині треба дуже уважати на то, щоб членьский чинш був вимірений по правді. Статут ділить худобу після років: але і тут є виїмки. Не вся худоба від 2 до 3 рік однакова. Треба, отже, уважати, щоб той, що має більшу штуку, і більше заплатив (Канюк, 1906, 33); А її красна худоба, її пишний кінь — найдорожча штука в її стайні! (Коб., Земля, 223)

// пол. sztuka — 1) штука, płacić od sztuki — платити поштучно, за одиницю товару, kilka sztuk bydła — кілька голів великої рогатої худоби, 2) шматок; нім. das Stück — одиниця товару, die Stückzahl — поголів’я худоби.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штука — Шту́ка: — в розумінні: мистецтво [II] — крім звичайного значення, також — мистецтво [I] — крім звичайного значення, також — мистецтво; спіймавсь на штуці: спіймався на неправді [XII] — мистецтво [1;6;29;32;39;44-1;45;47;51-53;47;III, IV,X... Словник з творів Івана Франка
  2. штука — Р. шматок; (сукна) сувій; П. (важка) річ, діло, справа, (з ч. не) не велике діло /н. не штука — вмерти/; (хто) лис, хитрун, ір. екземпляр, феномен; ЖМ. витівка, каверза, коник, вибрик; (вогнева) ІД. фойерверк; ФР. суть, найголовніше <н. у тім і штука!... Словник синонімів Караванського
  3. штука — I (річ), штукенція, штукерія, штуковина, штуковинка, штучка Приповідки: От так штуковина! II див. диво Словник синонімів Вусика
  4. штука — [штука] -кие, д. і м. -уц'і Орфоепічний словник української мови
  5. штука — 1. один, одна, одне, кусник, див. кусок 2. витівка, хитрощі 3. (тканини) постав, поставок, сувій, сувоїк, див. кусок 4. це див. фокус Словник чужослів Павло Штепа
  6. штука — ШТУ́КА¹, и, ж. 1. Окремий предмет із числа однорідних, який беруть за одиницю рахунку (перев. в поєднанні із словами на позначення кількості). Жив на Ганчарівці хазяїн заможний. Було і товару скільки там штук, було й поле, був і ліс (Г. Словник української мови у 20 томах
  7. штука — шту́ка 1 іменник жіночого роду одиниця рахунку; шматок; непочатий сувій матерії; взагалі яка-небудь річ, явище, обставина; витівка — розм. шту́ка 2 іменник жіночого роду мистецтво діал. Орфографічний словник української мови
  8. штука — шту́ка 1. мистецтво (ст): Штука кравецького крою взагалі, а особливо мужеського, не розвинулося ніде в жадній європейській, ні позаєвропейській країні так гарно, не стоїть на такім високім рівні, як в Анґлії (Повний курс) 2. (перев. мн. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. штука — Взявся за штуку. Став хитрити, дібрав способу. Наука добра штука, ліпша від бука. Наукою легше переконати, як бійкою. Не штука розчинити, але замісити. Почати діло легко, та докінчити його треба витревалости і зусилля. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. штука — И, ж. Тисяча. Полк — це приблизно штука солдатів. ◇ Штука зелені — тисяча доларів. Щоб хоч трохи розкрутитись, мені потрібно зараз пару штук зелені. Словник сучасного українського сленгу
  11. штука — (-и) ж.; крим., мол. Тисяча грошових одиниць. Як обіцяв — дві штуки буде (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); Скільки "штук баксів" вивіз з України черговий московський "зайка"? (ПіК, 1999, № 35). БСРЖ, 703; ПСУМС, 82; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 574. Словник жарґонної лексики української мови
  12. штука — Мистецтво, витівка кусок, частина, снаряд одиниця виміру довжини тканин; штука полотна дорівнювала в середньому 48 ліктям; штука інших тканин дорівнювала від 30  до 79 ліктів Словник застарілих та маловживаних слів
  13. штука — I -и, ж. 1》 Окремий предмет із загалу однорідних, який беруть за одиницю рахунку (перев. в поєднанні зі словами на позначення кількості). На штуки — по одному предмету. 2》 заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  14. штука — викида́ти / ви́кинути шту́ку (фо́ртелі, фо́ртель, фо́куси і т. ін.). Робити що-небудь нерозумне, безглузде або діяти підступно. — Замість того, щоб попросити пробачення, вона почала фортелі викидати (Ю. Збанацький); — Сагайдак знову фокуси викидає... Фразеологічний словник української мови
  15. штука — ВИ́ТІВКА (вчинок, дія, вигадка, що виходить за межі звичайних норм), ВИ́БРИК, ВИ́ХВАТКА, КО́НИК рідше, НО́МЕР розм., ФО́КУС розм., ШТУ́КА розм., ШТУ́ЧКА розм., КА́ВЕРЗА розм., ТРЮК розм., ФІ́ГЛІ мн. (ФІ́ГЕЛЬ рідко) розм., ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІ розм. Словник синонімів української мови
  16. штука — Шту́ка, -ки; шту́ки, штук (з нім.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  17. штука — ШТУ́КА¹, и, ж. 1. Окремий предмет з числа однорідних, який беруть за одиницю рахунку (перев. в поєднанні з словами на позначення кількості). Жив на Ган-чарівці хазяїн заможний. Було і товару скільки там штук, було й поле, був і ліс (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  18. штука — Штука, -ки ж. 1) Часть чего либо, кусокъ. Що це за свита? і тут штука, і тут штука, — уся штукована; хоч би з цілого була зроблена. Кусокъ мѣха, вставляемый въ мѣхъ тамъ, гдѣ попадается мѣсто безъ шерсти, которое вырѣзывается. МУЕ. I. 75. 2) Искусство. Словник української мови Грінченка