іти

(аж (рідко бі́лий)) світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т. ін.) (в оча́х (пе́ред очи́ма)) кому, у кого і без додатка. 1. Хто-небудь відчуває головокружіння від утоми, хвороби, болю і т. ін.; комусь погано. Крутився світ в очах, цілий день носила (Оленка), забавляла дітей, хоч би хто шматок хліба дав (К. Гордієнко); Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Ганна Барвінок); // Відчувати запаморочення. — Як махоне він мене в один висок! а далі повернувся та в другий! .. — так мені світ і закрутився… (Панас Мирний); “Будеш зоставатися висіти рівно один місяць” — звідкілясь долинуло, і одразу завертівся світ, хутчіш і хутчіш, як суховій у степу, сліпучий блиск, сліпучий біль (Ю. Яновський); Неборакові відразу світ замакітрився (І. Франко); Пожовкло в Мотрі в очах, заколихався світ, пішло все ходором (Панас Мирний); Куля пробила ногу вище коліна, в очах почорніло, світ пішов обертом (Іван Ле). 2. Хто-небудь втрачає здатність чітко мислити, правильно сприймати дійсність через сильне хвилювання, радісні чи сумні події. Дух спирається в Галиних грудях від щастя; світ крутиться перед очима (Панас Мирний); (Красовська:) Тут своя оказія, просто аж світ в очах макітриться, а вона ще з якимись там спектаклями! (Олена Пчілка); Сидів близько, говорив пошептом (пошепки), а в Марусі завертівся весь світ перед очима (Г. Хоткевич); Оженився — зажурився, аж світ замакітрився (Укр.. присл..); Розстрілювали чи й так штовхали (людей фашисти) з кручі в прірву. Володя відчув, як світ йому .. пішов обертом (Іван Ле); Синова відповідь приголомшила Лукерку Василівну. Аж білий світ пішов перекидьки перед очима у неї (І. Сенченко); У Галі світ в очах пішов ходором, і товстою дерев’яною ложкою увірвала вона з усієї сили Василя по гуластому носі (Панас Мирний). 3. Хто-небудь сп’янів. (Вельцель:) Йому досить одну чарочку випити, щоб уже й світ замакітрився (Леся Українка); (Іван (до Семена і Одарки):) А як трапиться у вас зайвий карбованець, ви й пришліть його мені, я зараз вип’ю, щоб світ мені замакітрився (М. Кропивницький).

аж дим іде́, з дієсл., перев. зі словоспол. так що. Дуже завзято, інтенсивно. (Іван:) Працювала наша бригада на прекрасному хімічному заводі, і працювала так, що аж дим ішов (І. Микитенко); Василина прискорила нишком темп, вихопилась наперед і починає сапати, аж дим іде (В. Бабляк).

(аж) моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т. ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т. ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т. ін.) кому, у кого, від чого і без додатка. 1. Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, раптового впливу чого-небудь на органи чуття і т. ін. Холодно було, і мороз йшов поза шкуру, коли вилітали перші свистячі звуки (М. Коцюбинський); — Співав про князя Ігоря,— мороз ішов по спині.— Чарівна пісня (Василь Шевчук); І хоч мороз проходив по спині, Сергій Коляда стримував тремтіння і стояв непорушно (І. Багмут); Скрикнув таким диким голосом, що мені мороз пішов поза шкірою (О. Досвітній); — Де вона там тепла? Аж мороз поза шкурою пішов, як черкнувся ногою! — каже Яким і якось неймовірно поглядає на воду (Панас Мирний); Роздягли братчики Кирила Тура, а в Петра аж мороз пішов поза шкурою, як побачив він білу його сорочку.. в крові (П. Куліш); Гнатові аж мороз пішов поза спину. А й справді стало холодніше в повітрі (М. Коцюбинський); — А він як глянув на мене, так аж мороз пішов поза плечима (М. Ю. Тарновський); Від того сміху (дівчат) .. аж мороз поза шкурою пройшов у пана Роздобудька (О. Ільченко); — Я як подумаю, що мою Галю знівечить який пан, то аж мороз пройде поза спиною… (С. Васильченко); (Назаренко:) Знаєш, Василю, коли вчора Сокіл сказав своє слово до демобілізованих, у мене аж мороз по спині пройшов (М. Зарудний); У Христі мороз пробіг поза спиною від того реготу (Панас Мирний); Чи то від сонячної спеки, чи від вогкості в хаті — йому пробіг мороз поза плечима (І. Франко); Буває, сотник зненацька зловить на собі погляд, та такий, що й мороз пробіжить поза шкірою (З газети). холодо́к перебі́г по́за шкі́рою. З хвилювання в мене поза шкірою перебіг холодок (Н. Тихий). моро́з пройшо́в від голови́ до п’ят. Передні раптом пристанули і задеревіли. А за ними всі. І гаряч облила все тіло, і мороз пройшов від голови до п’ят (Мирослав Ірчан). 2. Комусь стає дуже неприємно, моторошно, страшно і т. ін. З острахом поглядав я на неї, і мороз ішов поза шкірою (Ю. Збанацький); А тії окаяннії… хваляться такими добрими вчинками, що аж мороз іде поза спиною (П. Куліш); Хіба забудеш рядки Шевченка, пройняті таким гострим почуттям самоти, що аж серце стискується і мороз іде по шкірі (С. Крижанівський); Від такого сміху мороз проходив поза шкірою (М. Полторацький); Оповідання й повісті Івана Франка з селянського та робітничого побуту — це ж такі, мовляв автор, “образки з життя робочого люду”, від яких мороз пробігає по шкірі (М. Рильський); І знову Панько. Аж мороз пробігає поза плечима. Та що воно за напасть така — оцей Панько? Все життя він ніби невмолима кара, ніби пугало якесь стоїть над матір’ю (Ю. Збанацький); У Петра од таких речей аж мороз пішов поза шкурою (П. Куліш); Посидівши трохи й не зводячи очей з Остапа, він (вовк) раптом витяг шию, подавсь наперед і так жалібно завив, що Остапові аж мороз пішов поза шкуру (М. Коцюбинський); Погляд якийсь собачий — як гляне, то аж мороз по кожі (шкірі) піде (С. Васильченко); Коли це зразу — щось загуло коло двору і стихло. Поза спиною у Петра Федоровича пробіг мороз (Панас Мирний). моро́зе́ць пробі́г по спи́ні (по́за шкі́рою). Він стріляв по таких машинах в повітрі,.. не раз чув, як поряд рвалися снаряди, випущені з їхніх гармат. Морозець пробіг по спині (А. Хорунжий); — Я хоч і не страхополох, але й у мене морозець поза шкірою пробіг, коли вибухнула вода (О. Донченко). хо́лод пробі́г по спи́ні. Якийсь неприємний холод пробіг по спині, у голову закралась підозра.— Куди ви мене завели? — спитав інженер (В. Гжицький). аж холодо́к пройшо́в по́за спи́ною. Він подивився на мене важким поглядом, од якого аж холодок пройшов мені поза спиною (П. Панч).

аж (ті́льки) пил (іде́ (клубо́читься)) хма́рою за ким і без додатка. Дуже швидко. Явдоха посадила її (Солоху) верхи на палички, .. палички чкурнули скільки духу, аж пил за ними хмарою (Г. Квітка-Основ’яненко); Івась побіг до хати.— Тільки пил пішов (П. Воронько).

блука́ти (блуди́ти, іти́ і т. ін.) манівця́ми. Робити щось без чітких орієнтирів, навмання. — Я вирішив так: поставлю Загоруйка поруч з тобою, Світличний. Він буде рівнятися (співаючи) на твій голос. Чуєш, Загоруйко? Щоб не блукав десь манівцями… (О. Гончар); Нам треба уважно ставитися до молодого літератора… щоб він не блудив манівцями і дарма не губив свого обдарування (А. Малишко). блука́ти на задві́рках. — Поздоровляю, Степане. Не думав, що так скоро прозрієш. Гадав, що довго блукатимеш на задвірках та хитрого хліба шукатимеш (М. Ю. Тарновський).

відійти́ (піти́) / відхо́дити (іти́) у небуття́, книжн. 1. уроч. Померти. Не помре (Сеспель), не має права піти в небуття раніше, ніж побуде вдома, на рідній землі (Ю. Збанацький); Пішов чоловік у небуття, так і не повідавши нікому таємниці, де придбав хлопчину, з якого той кореня (І. Головченко і О. Мусієнко); (Ганна Андріївна:) Ні, сину, мені легко на серці. Я спокійно відходжу в небуття, бо знаю кінець... Перемогу нашу бачу над ворогом (Ю. Мокрієв). 2. Безповоротно минути, пройти. Ще приголомшені вчорашнім ходять ті, хто вцілів у війні, ще не віриться їм, що війна відійшла в небуття (П. Загребельний); У небуття відійшли ті часи, коли епідемії віспи, холери, чуми спалахували в селах та містах нашої країни (З газети); // Перестати існувати; зникнути. На обрії, неначе хмари, Лежали сині пасма гір. Та яничарів двох примари Мені ще заступали зір. Я не питав про їх наймення — Нехай ідуть у небуття. Їх відреклася рідна неня, За свідка маючи життя (Д. Павличко).

гна́тися (ходи́ти, іти́ і т. ін.) по п’я́тах. Невідступно переслідувати когось. Семен Лісовий і Микита Ващенко бунтували селян проти царя й поміщиків. За обома ними по п’ятах гналися стражники (Нар. опов.); Чернець поспішав, але тайговий присмерк гнався за ним по п’ятах (О. Донченко); Йому здавалося, що сама смерть женеться за ним по п’ятах (З. Тулуб).

голова́ (іде́ (хо́дить) / пішла́ (заходи́ла)) о́бертом (кру́гом, хо́дором і т. ін.) чия, у кого, кому і без додатка. 1. У кого-небудь виникає стан запаморочення (від хвороби, болю, голоду і т. ін.). Вікторія не може підвести руки. Стає млосно, йде обертом голова, тисне в грудях (А. Хижняк); У мозку (Якова) сон-туман, тім’я мов хто коліном надавлював, голова кругом ходила (Панас Мирний); Голова ходила ходором, кружила, боліла.. Щоб хоч трохи очуматись, він пішов походити по ярмарку (Панас Мирний); Дух їстівного вдарив у ноздрі (ніздрі) й голова пішла обертом (І. Багряний). 2. Хто-небудь перебуває в стані приголомшеності, відчуває розгубленість (від надміру вражень, численних турбот, справ і т. ін.). Його голова йшла обертом від тих палких думок, які Іван (Тобілевич) привіз з Києва (Ю. Мартич); Контрактом же я так зв’язаний, що не можу кинути службу раніше .. Голова йде кругом (М. Коцюбинський); І то правда, скільки тих принципів на світі? Скільки ідей? Голова ходором ходить, як почнеш міркувати та метикувати (І. Нечуй-Левицький); А Мартин Тергловий, хоч і сотником став, а не запанів. Від нього теж довідався (Гуляй-День) чимало такого, що голова обертом пішла (Н. Рибак). 3. Хто-небудь втрачає здатність розумно, тверезо міркувати, правильно оцінювати дійсність. Молодий ти ще, битий ніколи не був, тому й голова тобі від слави йде обертом (З. Тулуб); Почав (панич) присоглашати (пропонувати) їхати з ним у город, за хазяйку бути… От моя дурна голова і пішла кругом (Панас Мирний).

дале́ко іти́ (йти) / піти́. Добиватися, досягати великих успіхів у чому-небудь; ставати відомим. Докотилася чутка до Нечуйвітра, ніби син його скоро має піти на підвищення. Буває, що такі далеко йдуть (О. Гончар); Декотрі з твоїх (Лободи) ровесників зуміли вище сягнути, але ж і ти .. Не догматик який-небудь, ще можеш далеко піти… (О. Гончар).

з літ іти́. Старіти. — Та дай же роздивитися на тебе... Сідай де-небудь! Голос молодий І очі теж, а чуб таки посивів... І ти вже з літ ідеш (І. Вирган).

іди́ (собі́) до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т. ін. ), лайл. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. — Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах); — Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський). іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський).

іти́ бо́єм проти кого. Рішуче виступати проти кого-небудь, відстоювати певну думку. При одній лише думці про те, що донька могла б не пройти по конкурсу, що якісь там інститутські книгогризи могли б завалити її при вступі, майора кидало в лють, і він готовий був хоч зараз іти боєм проти кривдників (О. Гончар).

іти́ (бу́ти, ходи́ти і т. ін.) на поводку́ (на по́воді, на припо́ні, на при́в’язі і т. ін.) у кого, чого, рідше за ким, чиєму. Діяти за чиєю-небудь вказівкою, сліпо підкоряючись чиїйсь волі; бути залежним у своїх вчинках від кого-, чого-небудь. Я знаю: не можна йти на припоні враження читача. Читач не завжди правий (Ю. Смолич); Палко засуджуючи в присутності Маринки гризотівський спосіб життя, нечесне обивательське животіння своїх батьків, ти (Дмитро Гризота) продовжував іти в них на прив’язі (В. Речмедін); — Ти мій авторитет підриваєш! На поводку в Гайворона ходиш! (М. Зарудний); — Я теж винен у цьому, товариші, коли хочете знати. Так, винен, бо ходив за Перегудою на поводку, потурав йому всі ці роки (В. Кучер). іти́ на поворо́зці. — Про Данилка не йде мова,— перебив секретар.— Можливо, він іде на поворозці в когось іншого, який прикривається маскою нейтральності (Р. Іваничук).

іти́ в дале́ку доро́гу (путь). Умирати. — Я вже, братику,— обернувсь Кирило Тур ізнов до Петра,— покидав зовсім сей світ, уже був і ногу поставив на поріг, щоб іти в далеку дорогу, та що ж? Учепились за мене добрі люди і таки вернули назад (П. Куліш); — Ні, дочко,— промовив задумливо.— Не лагідний твій батько. І не хоче бути таким. Не до цього нам тепер. Залишимо лагідність старим бабусям, що зібралися іти в далеку путь (М. Стельмах).

іти́ в но́гу з ким—чим. 1. Погоджувати з ким-, чим-небудь свої дії, погляди і т. ін. Азбукою стало, що письменники повинні вивчити життя, іти в ногу з життям, брати участь у житті і т. ін. (М. Рильський); З тобою вийшов я в дорогу, о краю мій, за тебе б’юсь! Іти завжди з братами в ногу в цей день народові клянусь (В. Сосюра); Критика і теорія повинні були б іти в ногу з художньою творчістю, ініціативно втручаючись у її процес (З журналу). 2. Рівнятися на кого-, що-небудь, не відставати від когось, чогось. Коли вже став (Іван) до роботи в цеху, то так і йтиме з усіма в ногу, не зіб’ється (В. Кучер); І все-таки любити цей занедбаний завод можна! Ну, він занехаяний, але ж це зовсім не означає, що не здатний іти в ногу з усією країною (Ю. Шовкопляс); Лікар, якщо він хоче йти в ногу з життям, повинен користуватись послугами бібліотеки (З газети).

іти́ в одні́й упря́жці перев. кому. Спільно діяти, докладаючи певних зусиль у досягненні чого-небудь. — Як там не є, а нам іти в одній упряжці, Олексію Гнатовичу (І. Цюпа); Що ж, братенику, видно, нам удвох в одній упряжці не йти — доведеться ділитися (М. Стельмах).

іти́ вро́зріз з чим. Суперечити чому-небудь, не погоджуватися з чимсь. У поодиноких випадках він не може цілком згодитися з усталеною думкою і висловлює свої міркування, що йдуть з нею дещо врозріз (З журналу).

іти́ (зника́ти) / піти́ (зни́кнути, відійти́) в непа́м’ять. Забуватися, не згадуватися. (Співець:) Ісаії пророцтво не справдилось,— мир не настав, Месія не з’явився, пісні його нехай ідуть в непам’ять, нехай не дражнять нас... (Леся Українка); Він спинявся проти розчиненого вікна в сад, і все, про що думав, зникало у непам’ять (П. Колесник); Слова ті давно пішли в непам’ять (І. Микитенко); Про тую жалобу за продану Денисові землю ніхто тепер і не згадував,— вона вже пішла в непам’ять (Б. Грінченко); Здається, недавно все це було, і вже немає його, розвіялося за вітром. Все забувається, відходить в непам’ять... (П. Гуріненко).

іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т. ін.), грубо. Зазнавати цілковитого провалу, краху; пропадати, гинути. Такий маю здоровий вигляд (хоч, знаєш, не завжди, один день, одна тривога — і все летить до чорта) — а в дорозі загублю все (М. Коцюбинський); Я тільки жду програми галицької газети, щоб фінал до німецької статті написати на тему: ось зерно нової партії слов’янськоєвропейської. Коли це бац! При помочі двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов); Коли жінки де замішались і їм ворочати (керувати) дадуть; .. Прощайсь навік тогді (тоді) з порядком, Пішло все к чорту неоглядком (І. Котляревський).

іти́ (лі́зти) / піти́ (полі́зти) пробо́єм (на пробі́й). 1. Силою проникати або намагатися проникнути куди-небудь. (Свинельд:) Нарешті місто загорілося, і тоді знали ми, що все пропало. Тому повернули коні і пішли пробоєм туди (Ю. Опільський); Старшину Векленка було вбито саме в ті хвилини, коли німці полізли на пробій (Ю. Яновський). 2. Добиватися, досягати настійливо чого-небудь, долаючи будь-які перешкоди, докладаючи великих зусиль. — Таке життя, тату, що треба в нього пробоєм іти, живохватом! Тільки тоді чогось досягнеш... (О. Гончар); В умінні йти до наміченої мети пробоєм Ользі з Олею не зрівнятися (Ю. Шовкопляс).

іти́ (ляга́ти) / піти́ (лягти́) в (сиру́) зе́млю. Умирати. — Іди собі, мале дитя, у сиру землю, поки не зазнало лиха, іди малим — і краще, і легше (Панас Мирний); (Наум:) Не остав мене, Господи .. Цілий вік ти мене милував, а на старості, як мені треба було у землю лягати, послав ти мені таке горенько!.. (Г. Квітка-Основ’яненко); (Олексій:) Через моє страждання, через людські попрьоки (докори), через непорядки у господарстві .. і не оглянемося, як ляже вона (Галочка), моя голубочка, у сиру землю (Г. Квітка-Основ’яненко).

іти́ на ви, заст. Виступати війною проти кого-небудь. Благородний і простосердий слов’янин, він (князь Святослав) завжди попереджав про свій похід: “хочу йти на ви” (О. Довженко); Тисячі років тому, коли воїни на своїх бенкетах черпали вино черепами своїх противників, навіть тоді перед нападом попереджували ворога чесно й відкрито: іду на ви! (О. Гончар).

іти́ навпо́мацки. Вирішувати, робити що-небудь, не маючи точних знань, не знаючи твердо чого-небудь. — Без широкої освіти в житті доводиться йти навпомацки (С. Добровольський).

іти́ на все. Не рахуватися ні з чим, не зважати ні на які перешкоди. Свідомо йдемо на все.. І може, тому вона, Батьківщина, для нас стає тим дорожча, тим прекрасніша (О. Гончар); Двічі вигравши у македонок, .. олімпійська команда українок (з гандболу) вийшла на амбітних росіянок, які йшли на все, аби перемогти у поєдинку (З газети).

іти́ назу́стріч сме́рті. Бути готовим померти за когось, щось. — Не тут твоє місце, а з ними, що смерті назустріч ідуть (І. Франко).

іти́ (перехо́дити) / піти́ (перейти́) на той світ. Умирати. (Служебка (виймає з клунка якесь шмаття):) От шмаття перебратись вам (в’язню) за старця, все ж буде ліпше .. хто побачить — не пізнає.. Але краще, якби ніхто ніде вас не побачив. (В’язень (одягаючись, спинився):) Ніхто, ніде? Хіба я йду на той світ? (Леся Українка); Подай же нам, всещедрий Боже! Отак цвісти, отак рости, Так одружитися і йти, Не сварячись в тяжкій дорозі, На той світ тихий перейти (Т. Шевченко).

іти́ / піти́ ва-ба́нк. Діяти, ризикуючи всім. Із ста шансів на перемогу у нього не більше одного. Один! Але він вірив у цей свій один і тому йшов ва-банк (О. Гончар); Він (отаман) розумів небезпеку надуманої операції, але, як невдаха-картяр, мабуть, вирішив уже іти ва-банк! (П. Панч).

іти́ / піти́ вго́ру. 1. Добиватися вищого становища, положення в суспільстві. “Тепер козаки побиті,— думав Єремія, їдучи до Варшави .. Час мені ставати до свого діла. Час мені йти вгору, підніматися високо, як тілько мога (тільки можна)!..” (І. Нечуй-Левицький); Інший би гордився твоїми успіхами, становищем, тим, що йдеш угору, а цей? Рідний батько при людях наклеп на тебе зводить, ГЕСи якісь приліпив, затоплення Скарбного (О. Гончар). іти́ уго́ру все та вго́ру. Вишняк ішов угору все та вгору. Вишнячка йшла ушир усе та вшир (Л. Костенко). 2. Успішно розвиватися, поліпшуватися і т. ін. На базі сучасної техніки швидко йдуть вгору галузі легкої й харчової промисловості (З журналу); В кінці 50-х років садівництво в Донбасі швидко йде вгору (З журналу); Діла бідняків швидко пішли вгору (Г. Григор’єв). 3. Підвищуватися в ціні; дорожчати. Віск земний не мав конкуренції. Віск пішов угору (І. Франко).

іти́ / піти́ в ді́ло. Знаходити застосування; використовуватися, не пропадати. Відходи лісопилки ідуть в діло (З газети).

іти́ / піти́ в закла́д. Сперечатися на гроші, на яку-небудь річ і т. ін. — Може, води в рот понабираємо, Маріє? Понабираємо і в заклад підемо, хто більше вимовчить (В. Кучер); “Я як свисну, дак ще не так,— Остап почав мовить,— Ніхто в світі, в заклад пійду (піду), На ногах не встоїть!” (Укр. поети-романтики..).

іти́ / піти́ війно́ю на кого.Гаряче, запально сперечатися з ким-небудь. О. Василь боронив свої права і йшов війною на Раїсу, обертаючись раптом з слуги Божого в слугу Марса (М. Коцюбинський).

іти́ / піти́ в наро́д, іст. Вести просвітницьку діяльність. Коли Жука звільнили з школи за читання нелегальної літератури, він пішов у народ; вів трудове життя (Укр. літ.).

іти́ / піти́ в хід. Використовуватися, застосовуватися. Залітали комарі й до палат.. Світилося світло, і починалася запекла війна, йшли в хід рушники, сорочки, простирадла (Ю. Збанацький); Люто сперечаються солдати. Тут уже все пішло в хід: крики, гамір, погрози, лайка (О. Довженко).

іти́ / піти́ да́лі. Не зупинятися на чому-небудь, не обмежуватися чим-небудь. І син, і мати догоджали синові багатого дуки: один ждав через його одібрати тепле місце, друга — далі ішла — хотіла поріднитися (Панас Мирний); — Тут би варто школу зробити,— говорив Прокіп. Але Гуща йшов далі.— Школу маємо вже, зробім краще народний університет (М. Коцюбинський).

іти́ / піти́ до вінця́. Одружуватися. Так спали довгими ночами по хатах і клунях старші степові дівчата з хлопцями на досвітках. Аж поки не йшли до вінця (Т. Масенко); Після Великодня .. і до вінця підемо (М. Стельмах).

іти́ / піти́ до рук (у ру́ки, рідко у ру́ку) кому. Легко діставатися, здійснюватися і т. ін. — На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена. Так він проживав — цей сліпий дід (Ю. Яновський); (Нечипоренко:) Фортунить вам, Маріє Кирилівно, просто інший раз аж не віриться. Кожна справа ніби сама в руки вам іде (О. Левада); — А! Який той Терешко щасливий! Йому все йдеться! Все йому йде в руку! І сливи швидко ростуть! (І. Нечуй-Левицький); Наука в Остапа Тура Гнатові Яворському пішла в руку (С. Чорнобривець).

іти́ / піти́ за водо́ю. Безслідно зникати, пропадати. З чорними бровами іду за дровами, а з рудою бородою іди за водою (Укр.. пісні).

іти́ / піти́ з ди́мом. Горіти, пропадати. Не один вельможний магнат хапався за голову, бачачи, як іде з димом його добро (М. Пригара); Стара батьківська хата ще в війну з димом пішла (М. Олійник); Увесь кількатисячний маєток, нагарбаний за кілька літ, пішов з димом (І. Франко).

іти́ / піти́ з (цього́) сві́ту. Умирати. Прощай, ряба кобило! Через тебе з світу іду (Укр.. присл..). піти́ з сьо́го сві́та. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися… Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Т. Шевченко).

іти́ / піти́ ко́лесом. Різко і швидко змінюватися. — Ще батько мій .. перекочував із села в Пітер, поступив на цей завод; так і пішло потім — колесом: чотирнадцяти років я вже працював на заводі (А. Головко); (Риндя:) А я не знаю, Антоне Тимофійовичу, як без вас на світі жити буду. (Кряж:) Так, як і жив .. (Риндя:) Не до сміху мені. Вся моя біографія може зараз колесом піти... (М. Зарудний).

іти́ / піти́ ку́рсом яким. Бути послідовником кого-небудь, відстоювати, пропагувати чиїсь ідеї. Він був щасливий, що і йому несподівано випала місія йти тим же курсом, нести правду до далеких берегів чужого світу (Л. Дмитерко).

іти́ / піти́ навпросте́ць (навпрошки́). Говорити, діяти прямо, відверто. — А що ж Сомко? Хоть він і розумом, і славою узяв над усіма, да й йому не дають гетьманувати. — Як же се так?.. — А Сомко, бачте, навпростець іде, не хоче нікому придіте поклонімося (П. Куліш); Кроква спитав: — Чому вас так цікавить Леонід Потапович? Данило вирішив іти навпростець: — Я поважаю людей щирих (Л. Дмитерко); На .. зборах він пішов навпрошки, бо підготувався й був упевнений у перемозі (Ю. Мушкетик).

іти́ / піти́ назу́стріч. 1. кому і без додатка. Виявляти увагу до кого-небудь, задовольняти чиєсь бажання. Наші індійські друзі завжди йшли нам назустріч. Хочете подивитися фабрику? Будь ласка. Хочете заїхати в село? Просимо (В. Минко); У нашому господарстві йдуть назустріч тим випускникам шкіл, які прагнуть продовжувати навчання (З журналу). 2. чому. Не зупинятися, не відступати перед чим-небудь. Завдання, які сьогодні стоять перед нами, вимагають не відступати перед труднощами, невдачами, а сміливо йти назустріч їм для того, щоб перемагати їх (З газети).

іти́ / піти́ на не́бо. Умирати. (Семпроній:) Про віру я перечитись не буду, але ж гадаю, що не всі готові на небо йти... (Леся Українка).

іти́ / піти́ напроло́м. Переборюючи всі перешкоди, діяти рішуче, всупереч кому-, чому-небудь. Коли Катерина щось вирішувала — ніщо вже не могло її зупинити. Вона не визнавала ніяких перешкод, йшла напролом і добивалася свого (Л. Первомайський).

іти́ / піти́ на пропа́ще. Діяти відчайдушно, не задумуючись про наслідки. (Кай Летіцій:) От сам ти (Руфін) бачиш — даремне проти цезарства змагатись. Чи друг йому, чи ні, — миритись мусиш, — ти ж не одважишся йти на пропаще, то краще йти на щирий мир, як я, та вже й служить республіці чим можеш (Леся Українка).

іти́ / піти́ на прю з ким—чим, уроч. Вступати у боротьбу, в бій з ким-, чим-небудь. На прю йдемо Ми з ворогом проклятим (М. Рильський). ви́ступити на прю. Впустить в Полтаву військо його мосці? Е, ні, даруйте, тут нема дурних. Якщо їм зараз в руки не дамося, то згодом звідси й вдаримо на них .. Але ж полковник не веде і вухом. Невже ж так і не виступим на прю? (Л. Костенко); // Суперечити. — Та хіба ж це качки? .. Одно воображеніє (уявлення).. Умаляв свій гріх Дмитрик Хекало, племінник .. тих самих, що з ними рідко хто в Козачому Валу ішов на прю (М. Рудь).

іти́ / піти́ на ру́ку кому. Бути корисним, вигідним для когось, підтримувати когось, допомагати кому-небудь у чомусь. Та громадська рада була в цілім повіті найтвердша та й при жадних (жодних) виборах не йшла старості на руку (Л. Мартович); — Рвався мій середущий у трактористи? Що ж, колгосп і тут мені пішов на руку (П. Козланюк).

іти́ / піти́ на сме́рть. Не боятися загинути, бути готовим на самовідданий вчинок заради кого-, чого-небудь. — На смерть ішов, ну, а такого ще не бачив. І що його робити, то вбийте мене — не скажу (І. Микитенко); Я вас (батьків) люблю великою любов’ю. Бо добре знаю вашу міць і твердь, бо знаю, що за правду ви готові Самі піти на муки і на смерть (Д. Павличко); // Бути приреченим до страти. — Знімати шапку?! Себто перед ким? Перед цією.., що отруїла власною рукою? Та щоб над нею обвалилась твердь! — Побійся Бога, вона йде на смерть (Л. Костенко).

іти́ / піти́ своє́ю доро́гою. Діяти самостійно, незалежно, не піддаючись чужому впливові. — Не хочу наслідувати своїх батьків, піду своєю дорогою (З журналу).

іти́ / піти́ слі́дом за ким (по сліда́х чиїх). Діяти, робити що-небудь так, як хтось інший, наслідувати кого-небудь. Не хочу йти слідом за своїм двоюрідним братом (М. Стельмах).

іти́ / піти́ у відкри́ту. Нічого не таїти, не приховувати від когось. Якби не вона, він пішов би у відкриту, ну тоді — чи пан, чи пропав (З газети).

іти́ / піти́ шкере́бе́рть. 1. Складатися не так як треба, різко змінюватися; відбуватися всупереч узвичаєному порядку. На станції в цей день панувала повна анархія, все йшло шкереберть (О. Гончар); Неприємно Катерині Петрівні, що через неї бухгалтерія шкереберть іде (Остап Вишня); Пішло життя шкереберть (Панас Мирний). 2. Не здійснюватися, порушуватися, руйнуватися. При зустрічі всі докори якось вилетіли їй з голови. Все заготоване пішло шкереберть (О. Гончар); Кохалася з Ясенем .. Либонь, і на весілля заносилося. І раптом все пішло у них шкереберть (Ю. Бедзик); І всі його (Дорощука) помисли підуть шкереберть (М. Ю. Тарновський).

іти́ по висхідні́й. Добиватися вищого становища в суспільстві, зайняти значне місце у певній сфері діяльності. Цінять тебе (Володько) й за твої особисті заслуги. Шлюб тобі не зашкодить, навіть Єлька не приспить у тобі жадобу іти по висхідній, брати штурмом Ельбруси життя (О. Гончар).

іти́ по гаря́чих сліда́х. Реагувати, відгукуватися на що-небудь, не гаючи часу, відразу після того, як щось відбулося, сталося. Щоб не відстати від вимог часу, письменники повинні були йти по гарячих слідах життєвих подій (З журналу).

іти́ попе́реду. 1. чого і без додатка. Бути першим, випереджати когось. В турнірній таблиці футболісти “Динамо” йшли попереду (З газети). 2. у чому. Бути передовим у чому-небудь. Досвідчені майстри повинні йти попереду в виробничому житті (З газети).

іти́ (поступа́тися) наза́д. Повертатися до старого, віджилого; регресувати. Хто не йде вперед, той поступається назад! (Панас Мирний).

іти́ (похо́дити) з глибини́ душі́ (се́рця). Відзначатися щирістю, відвертістю, проникливістю і т. ін. Татаєв вдивлявся в ці знайомі риси суворих, зморшкуватих облич, він знав, що слова промовців йдуть з глибини серця, знав, що додержать залізничники своєї обіцянки (О. Донченко); Я (Нестор) осторожний (обережний) і не люблю на не підготований відповідно ґрунт класти те, що мені дороге й цінне й походить з глибини душі (О. Кобилянська).

іти́ (розліта́тися) / піти́ (розлеті́тися) пра́хом. 1. Пропадати, руйнуватися, зникати і т. ін. (Ганжа:) Оскуділа земля, усохло вим’я для нас, недостойних... бо загалом усе йде прахом (І. Волошин); (Кобзар:) Була в мене своя сім’я, худоба,— та все те прахом пішло! (Панас Мирний); Нема добра. Прахом пішло. Стоять одні кам’яні черева (Григорій Тютюнник). 2. Не здійснюватися, не збуватися (про мрії, сподівання і т. ін.). Прахом пішли сподівання Борулі стати дворянином (Ю. Мартич); — Як побралися ми з своєю старою, хороше було. Ех, скільки ми тоді перемріяли. І ось воно все пішло прахом (П. Колесник); — Мріяла Надійка, малювала майбутнє, красиве життя — і раптом чорний вибух... Все розлетілося прахом (З газети).

іти́ (ходи́ти) / піти́ второ́ваними (прото́птаними) стежка́ми. Діяти так, як хтось раніше діяв; наслідувати, повторювати дії, вчинки, погляди і т. ін. своїх попередників. Леся Українка не намагається йти второваними стежками, вона шукає нових шляхів і власне тому не використовує вже готових перекладів (З журналу); Сьогодні четвертий дослід. Або друга фракція буде без шкідливих домішок.., або йому, Розенбергу, доведеться ходити слідом за Русевичем тими ж уторованими стежками (Ю. Шовкопляс). піти́ проте́ртою сте́жкою. — Мабуть, як і дід, прадід та батько, покрутишся, поки молодий, а там — і собі протертою ними стежкою підеш... (Панас Мирний).

іти́ (ходи́ти) / піти́ з торба́ми (з то́рбою). Жебрати, просити милостиню. Бодай пани панували, бодай пани жили, Бодай вони межи люди з торбами ходили (Україна сміється); — Не дав вдовиці утопиться, Не дам же й з торбою ходить,— Сказав Максим (Т. Шевченко); Все доконечно треба знати і наперед з кождим (кожним) крейцаром обчислитися, коли тато не хочуть піти з торбами (І. Франко). з то́рбою піти́ по хата́х. Текля .. сама залишилася з дитиною на руках, і коли б не такі сусіди, як родина Крикливця, то давно б уже з торбою пішла по хатах (І. Муратов).

іти́ (ходи́ти) / піти́ одніє́ю (ціє́ю ж) сте́жкою з ким і без додатка. Займатися тією ж справою, що й хто-небудь інший, наслідувати когось. Її батько не раз і не двічі нахиляв (схиляв) зятя, щоб той ішов з їм (ним) однією стежкою (Б. Грінченко); Мій брат був літературним працівником, я теж, напевне, піду цією ж стежкою... (І. Волошин).

іти́ (ходи́ти) / піти́ під ру́ку чию (під руко́ю чиєю). Слухатися кого-небудь; рахуватися з чиєюсь думкою; коритися комусь. Та й не лише панни, а й кавалери радо йдуть під мою руку: “Як панна Маня скаже, так і буде” (І. Франко); Доки жив старий Швайка, сини ходили під його рукою, як воли в плузі (П. Панч).

іти́ шля́хом (по лі́нії, лі́нією) найме́ншого о́пору. Діяти, уникаючи будь-яких труднощів, перешкод. Деякі хореографи йдуть шляхом найменшого опору, ігнорують специфічні умовності балету, механічно зображають у ньому життєві ситуації (З журналу); Мислити і відчувати сьогодні так само, як і вчора, по-старому, — найлегше, бо це означає йти шляхом найменшого опору (З газети).

круги́ літа́ють (іду́ть) / заліта́ли (пішли́) пе́ред очи́ма (в оча́х) у кого і без додатка. Хто-небудь перебуває у стані запаморочення від чогось (болю, втоми і т. ін.). Змерз (Іван) одразу, безсило опустив бартку і посунувся далі.. Червоні круги літали перед його очима (М. Коцюбинський); — Чую вже, що й руки мліють, і в очах круги пішли (Г. Хоткевич).

леті́ти (іти́) / полеті́ти (піти́) догори́ дном (дри́ґом, нога́ми і т. ін.). Зазнавати краху, втрачати будь-яке значення, силу і т. ін.; рушитися. Усі плани летіли догори дном (З газети); — Коли б і зовсім всі наші наміри не полетіли догори дриґом (А. Головко); — А приїхав оцей заводський (Заруба), і все пішло догори дном (В. Кучер).

піти́ / іти́ сте́жкою кого, якою, чиєю. Зайнятися тією самою справою, як і хтось інший; наслідувати когось. — Мій брат був літературним працівником, я теж, напевне, піду цією ж стежкою… (І. Волошин); Її батько не раз та й не двічі нахиляв зятя, щоб той ішов з їм (ним) однією стежкою (Б. Грінченко).

пливти́ (іти́, текти́ і т. ін.) / припливти́ (прийти́, притекти́ і т. ін.) до рук (у ру́ки), перев. зі сл. сам, сама́, само́. Легко, без труднощів діставатися кому-небудь. Матеріал для стінгазети сам плив до рук (О. Гуреїв); Він таки ж господар, і гріх йому .. не брати того добра, що само в руки пливе (Григорій Тютюнник); На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена (Ю. Яновський); — Що?! Таки не витримав? Ще б пак. Само добро в руки тече, а ти відвертаєшся (Григорій Тютюнник); Він, помовчавши, спитав, чи не зустрічала того чолов’ягу із запорозькою люлькою. Тож, відповідаючи на запитання, підкреслила (Флора), що він має цими днями зайти до них.— Я ж казав, що люлька таки припливе до моїх рук (Г. Коцюба).

пливти́ (плисти́, іти́ і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т. ін.) за течіє́ю (по течії́). Пасивно підкорятися обставинам, нічого не роблячи, щоб змінити їх; не протидіяти. Сидір Сидорович тим часом уже втягнувся (у крадіжку), зав’язав сумнівні знайомства, заплутався .. і поплив за течією (В. Козаченко); (Олеся:) Я закохана в свою думку, і якщо і ця думка не спевниться (сповниться), тоді опущу руки і попливу по течії (М. Кропивницький). пливти́, куди́ вода́ несе́. — Ні порадою, ні силою не переможеш нашого товариства. Лучче (краще) пливи, куди вода несе (П. Куліш).

пливти́ (плисти́, іти́ і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т. ін.) про́ти течії́ (про́ти води́). Діяти всупереч усталеним поглядам, зразкам і традиціям. Я два роки після інституту .. (працював) чесно. Ну, якось заступився за одного… пішов проти течії. Й одразу — чотири анонімки (Ю. Мушкетик).

текти́ (розтіка́тися, іти́ і т. ін.) / потекти́ (розтекти́ся, піти́ і т. ін.) крізь па́льці (по́між па́льцями). Втрачатися, витрачатися швидко або марно, без будь-якої користі. (Юда:) Хотів би знати я, що б ти зробив, якби тобі текли крізь пальці гроші і розтікалися по всіх усюдах, лишаючи тобі сухі долоні — і так щодня! (Леся Українка); Ще не минуло і году, Все хазяйство, мов у воду, Поміж пальцями пішло І усе йому село — Насміялося у вічі (І. Манжура).

у голові́ все іде́ / пішло́ о́бертом у кого. Хто-небудь втрачає здатність чітко, логічно мислити, розуміти, сприймати і т. ін. щось. У мене в голові все йшло обертом. Я ніяк не міг похопити одної думки, що ледве ворушилась десь під свідомістю, намагаючись підвестись (Олесь Досвітній).