іти

Добре іде, лиш голову на бік несе.

Приписування хиби коневі, щоб купити його дешевше.

Ей, ледво йду, не так п'яна, як голодна, ішла б далі, та не годна.

Нарікання п'яної жінки, ідучи з ярмарку.

Замість піти там, де просять, пішов, де сіно косять.

Про дощ, коли паде тоді, як не треба.

Іде, як з каменя.

Дуже лихо поводиться. Не ведеться.

Іде, як лоша за возом.

Іде дуже ліниво.

Іди на чотири вірти, а на п'ятий шум.

Іди, щоб по тобі і сліду не стало.

Іди швидко — то бридко, іди тихо — і так лихо.

Людям не догодиш. Треба бути уміркованим.

Іду Яцю, бо люблю твою працю.

Про дівчину, що віддається за старого, але багатого жениха.

Не йди скоро, бо біду доженеш, і не йди помалу, бо біда тебе дожене.

Будь уміркованим.

Нехай іде і за вола, аби вдома не була.

йоворять батьки про вередливу дочку, що хотять її віддати.

По обіді спи хоч хвилю, — по вечері іди милю.

Лікарська порада для здоровля.

Який іде, таку й веде.

Обидвоє однакового характеру. Обоє лихі.

Я не йду там де б'ють, а там, де їсти дають.

Про богоягуза, що лиш думає про свою користь.

Іде мужик на панщину — сонечко не сходить, повертається додому — місяць заходить.

Селяни йшли на панщину вдосвіта, а поверталися додому ввечері. Панщина — підневільна праця селян на поміщиків за часів кріпосного права.

Ідеш лиш на день, а хліба бери на тиждень.

Ідеш на день, а хліба бери на тиждень.

Коли йдеш в дорогу, то май харчі про запас, бо часом подорож займає більше часу, ніж планується.

Іди, але не біжи за щастям.

Не втрачай розуму, коли шукаєш щастя, бо ніколи не здобудеш його.

Йди на три вітри і на п’ятий шум.

Іди, щоб по тобі і сліду не залишилося.

У чоботях іде, а сліди босі.

Про бідного.

Чи іде, чи ходить — на одно виходить.

Коли говорять те ж саме, але різними словами.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me