баба

Баба без діда, як борщ без хліба.

Про старе подружжя, яке довгими роками так ізживеться, що одне без одного не годно й бути. Сам борщ без хліба не смакує.

Баба Господа молила, а горілочку любила.

Хоч баба побожна, але любить запиватися.

Баба з воза, а коням легше.

Як тобі не в лад, то без тебе обійдеться.

Баба з воза — велика зрада: на возі легше і кобила рада.

Так кажуть про людину, якій хотіли допомогти, але вона відмовилася від допомоги.

Баба з чортом, як пес з хортом.

Дуже собі близькі. Подібні собі успосібленням.

Баба сім миль зза пекла.

Дуже лиха, сварлива, злобна.

Баба шептуха від злого духа.

Баба уміє ворожити і проганяти злого духа. Давне вірування, що всяка хороба, це злий дух вліз у людину і мучить її.

Бабина дочка, попова господиня, та економів кінь, усе гладкі.

Баба добре доглядає своєї дочки і не велить робити; економ не жаліє панської паші для свого коня; а у священиків варять добірні страви. Економ — знавець господарства.

Відьма, не баба.

Баба уміє чарувати, ніяке лихо її не чіпається. Відьма — чарівниця.

Два жиди і дві бабі, як прийдуть до міста, то переговорять чоловіків двіста.

Жидів та жінок посуджують, що дуже говірливі на базарі.

Ждала баба внукового книша, аж вилізла її голодна душа.

Ждала на поміч тай з голоду умерла.

Забагла баба дівкою бути.

Нагадала собі баба молоді, веселі літа і жалує за ними.

Не буде баба дівкою.

Минулого не вернути.

З бабою і чорт не годен вийти на кінець.

Хитра баба і чорта обдурить.

З чим баба на торг, з тим і з торгу.

Без нічого прийшов, без нічого і пішов.

Колисала баба діда від поранку до обіда.

Не має що робити, та робить пусте.

Не для баби єдваби.

Красні убори не змінять старости. Єдваб — шовк.

Не знати, чи будуть наші бабуня в небі.

Сумнів, про якусь непевну справу.

Не мала баба клопоту, та купила собі порося.

Сам собі біди напитав.

Не поможе бабі й кадило, коли бабу сказило.

З лихим ніяк не порадиш, усе однаковий. Вірування, що кадило проганяє злість, а надає побожний настрій.

Ні сіло, ні пало, — давай, бабо, сало.

Роби діло без найменшого приготовлення.

Поїхала баба в ліс без сокири, без коліс, зачепила баба в пень тай сиділа цілий день.

Береться не до своєї роботи, бо і неспосібний до неї і не знає її.

Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло.

Коли хтось жадає зробити зовсім неможливу річ чи діло.

Сторгувала баба бич, та не дала могорич.

Купила зовсім непотрібну річ. Могорич — напиток при згоді, чи перепросинах.

Та баба ще дві дівці за пояс заткне.

Баба ще моторна, здорова.

То така баба, що й дідька не треба.

Дуже погана і ніхто з нею не дійде ладу.

Треба довго клопотати, аби бабу ошукати.

Треба довго бабу намовляти, аби здурити.

Чи з рутою, чи й без рути, а вже старій бабі дівчиною не бути.

Старости не зміниш ніяким зіллям.

Хоч чоловік як жаба, а все дужчий, як баба.

Чоловік хочби й малого росту, але повинен старшувати над жінкою.

Що буде бабі, те буде й громалі.

Іронія з незнатнього чоловіка, що робить претенсії до великих діл.

Що кому вадить, що баба провадить.

Бабське обмовлювання нікому не шкодить, бо ніхто не довіряє.

Якби баба мала вуса, то б дідом була.

Коли хто робить собі безпідставні претенсії.

Як світ світом, не була й не буде баба війтом.

Жінок уважають з природи слабше розвиненими від мущин, так фізично, як і ментально, тому й не повинні занимати важних становищ.

Де багато баб, там дитя не в лад.

Де багато няньок, там дитина росте пустою.

Де чорт не доведе, там бабу пішле.

Чоловіча іронія про лиху жінку.

Що то-то кому вадить, що баба провадить.

Чоловічий жарт з приводу того, що жінка головує.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баба — (про жінку похилого віку) стара, розм. бабка, пестл. бабуня, бабуся, бабусечка, бабусенька// стара жінка. Словник синонімів Полюги
  2. баба — ба́ба 1 іменник жіночого роду, істота мати батька або матері; стара віком жінка; взагалі жінка — розм.; про слабкого, боязкого, нерішучого чоловіка або хлопця — зневажл. Орфографічний словник української мови
  3. баба — (мати батьків) бабуся, бабуня, бабця, бабка, бабунця, бабусенька, бабусечка, зн. бабера, бабега, бабище, бабисько; ЗН. жінка, (із сл. моя) дружина; П. ворожка, шептуха, баба-сповитуха; (кам'яна) бовван; ТЕХ. довбня. Словник синонімів Караванського
  4. баба — 1. (заліз.) довбня, див. трамбівка 2. це стара жінка Словник чужослів Павло Штепа
  5. баба — I -и, ж. 1》 Мати батька або матері. 2》 Стара віком жінка. 3》 розм. Взагалі жінка. 4》 перен., зневажл. Про слабкого, боязкого, нерішучого чоловіка або хлопця. 5》 у сполуч. з присв. займ., розм. Те саме, що дружина 1). 6》 заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. баба — БА́БА¹, и, ж. 1. Мати батька або матері. Пустила баба внука, то він і побіг, тільки дверми стукнув (А. Свидницький); І в темні зарості бузкові Од баби вимкнувшись тихцем, Малий трьохліток чорнобровий За хитрим диба горобцем (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  7. баба — ба́ба: ◊ лі́та́ти за баба́ми → літати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. баба — И, ж. 1. знев. Жінка. Лишився з бабою, яка трахається з його сином (Ю. Покальчук). Але одна умова: щоби бабів не водив ніяких (Б. Жолдак). 2. Жінкоподібний, слабкодухий чоловік. Куди йому ще за тьолку вступитись: він сам баба — засцить!... Словник сучасного українського сленгу
  9. баба — (-и) ж.; крим., мол.; ірон. або зневажл. Дівчина або жінка. ПСУМС, 4; ЯБМ, 1, 46. Словник жарґонної лексики української мови
  10. баба — I баба-знахарка, баба-повитуха, баба-пупорізка, баба-сповитуха, баба-яга, бабега, бабисько і бабисько, бабиця, бабище, бабка, бабойка, бабонька, бабочка, бабуленька, бабулина, бабулиня, бабуля, бабуманця, бабуненька, бабунечка, бабусина, бабусонечко... Словник синонімів Вусика
  11. баба — баба́ у тюркських народів додаток до імені при звертанні до старшого за віком. Словник іншомовних слів Мельничука
  12. баба — ба́ба (ще) на́двоє ворожи́ла (гада́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). Фразеологічний словник української мови
  13. баба — I. БА́БА (стара жінка), СТАРА́ розм., БА́БКА розм. Був собі дід та баба (з казки). Стара лупнула очима, бистро подивилась на Оксану (Г. Квітка-Основ'яненко). БОЯГУ́З (боязка людина), СТРАХОПОЛО́Х підсил. розм., СТРАХОПУ́Д підсил. розм., БА́БА зневажл. Словник синонімів української мови
  14. баба — Ба́ба, -би, ба́бі, ба́бо! баби́, бабі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  15. баба — БАБА¹, и, ж. 1. Мати батька або матері. Пустила баба внука, то він і побіг, тільки дверми стукнув (Свидн., Люборацькі, 1955, 212); І в темні зарості бузкові Од баби вимкнувшись тихцем, Малий трьохліток чорнобровий За хитрим диба горобцем (Вітч. Словник української мови в 11 томах
  16. баба — (тюрк. — статуя) 1. Кам'яний ідол з антропоморфними рисами. Ймовірно виник в епохи енеоліту і бронзи. Розташовані в південних степах України і Росії Б. у своїй більшості відносилися до апотропеїв, також символізували давність роду, велич вождя. Архітектура і монументальне мистецтво
  17. баба — Баба, -би ж. 1) Женщина, баба (нѣсколько пренебрежительно). Де баб сім, там торг зовсім. Ном. № 9805. В баби язик — як лопатень. Ном. № 9082. Господи, благослови стару бабу на постоли, а молоду на кожанці. Ном. № 8663. 2) Старуха. Сто баб — сто немочей. Словник української мови Грінченка