гість
В гості збирайся, а дома пообідать не забудь.
Поїж вдома, бо невідомо чи будуть добре годувати в гостях.
В гостях добре їсти й пити, а дома спати.
В гостях добре посидіти за столом, але не жити.
Вола кличуть в гості не мід пити, а воду возити.
Робітника беруть для праці, а не для відпочинку.
Гість небагато гостить, та ще дальше бачить.
Про гостей, які приходять, щоб потім обмовити господарів.
Гість — то гости, а пішов — то прости.
Гостеві догоджають поки він є в гостях.
Гість у дім — Бог у дім.
Характеристика української гостинності, коли вважається, що гість приходить за Божею волею.
Гість хоч недовго буває, то все примічає.
Про гостей, які приходять, щоб потім обмовити господарів.
Гості першого дня — золото, другого — срібло, а третього — мідь, хоч додому їдь.
Не засиджуйся довго в гостях, бо надоїси господарям.
Для проханого гостя багато треба, а несподіваний гість, що постав, то з’їсть.
Для гостей, яких хочуть бачити, готують багато страв, їх чекають, а непрошені гості раді всьому, що їм дадуть.
Можна було б в гостях довше гуляти, та забули хліба взяти.
Погано приймали в гостях.
Незваному гостю місце за дверима.
Непрошеного гостя не приймають.
Покликав гості на голі кості.
Запросив гостей, а не має чим пригостити.
Прийшов гість, та на голу кість.
Прийшов гість, а його нічим не пригощають.
Рад би гостю — хліба шкода.
Про негостинного господаря.
Які гості, так їх і вітають.
Добрих гостей краще приймають, ніж поганих.
В гостях добре, а вдома найліпше.
У чужій хаті ніхто не почуває себе так добре, як вдома.
В необгородженім городі і свиня гість.
Де нема проводу, там хто хоче робить по свойому.
Гість непрошений, не буде тучений.
Непрошеного гостя, неугощують.
Гість у хату, Бог у хату.
Характеристика української гостинносте, що гість приходить з Божої волі.
Господи, чи мав ти коли гості?
Жалівся господар підчас сльоти, у якого гості задержалися.
Гості і рибу чути на третій день.
Гість, який надуживає гостинности, перестає бути гостем і заваджає.
Гість-невільник, де посадять, там і сидить.
У гостях робимо те, що нам велять.
Гість першого дня — золото, другого — срібло, третього — мідь, а четвертого — додому їдь.
Значіння як і сказано.
Гість прийде на хвилю, а бачить на милю.
Догляне усі хиби, а потім обмовить.
Дай Боже гостя в дім, то й я напюся при нім.
Самому ніяк пити, а для гостей найдеться і час і напій.
Два рази з гостей раді: раз, що приїхали, а другий раз, що від'їхали.
Тішився господар, що гості довго не гостили.
Добре в гостях бувати, та клопіт гостей приймати.
Приймати гостей, це непредвиджені видатки.
Ліпше свій гість, як чужих шість.
На празниках звичайно запрошують в гостину посторониіх свояків, чи знакомих, бо і вони тим самим відвдячаться у себе на празнику. Не мати у себе гостей на празнику, це ознака, що люди сторонять.
Такі гості, хай сидять на мості.
Нелюбі гості, непожадані.
То в мене гість, що собі приніс, те й їсть.
Жартують, коли гості принесли з собою і харч.
Чим хто має, тим гостей приймає.
Бідний — бідно, а багач — велично — гойно.
Значення в інших словниках
- гість — гість іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гість — Відвідувач, як ім. заїжджий, приїжджий, захожий; ІСТ. купець. Словник синонімів Караванського
- гість — [г'іс'т'] гос'т'а, ор. гостеим, м. (на) гостеив'і / гос'т'у, мн. гос'т'і, гостей, д. гос'т'ам, м. (ў) гос'т'ах Орфоепічний словник української мови
- гість — гостя, ч. 1》 Той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома. || Особа, запрошена на весілля, вечірку і т. ін. Незваний гість. 2》 Особа, запрошена або допущена на збори, засідання, з'їзд т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гість — ГІСТЬ, го́стя, ч. 1. Той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома. Хазяїн дома.., накликавши гостей, поштує їх чаєм (Г. Квітка-Основ'яненко); [Ярина:] Ходім зі мною, я покажу вам, як треба гостей приймати (О. Корнійчук); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- гість — мн. гості, -ей; жрм, мол., крим. Менструація, менструальний період. БСРЖ, 137; Чабаненко 1992, 1, 247. Словник жарґонної лексики української мови
- гість — ВІДВІ́ДУВАЧ (той, хто відвідує кого-, що-небудь), ВІЗИТЕ́Р книжн., ВІДВІ́ДАЧ рідко, ПРИХО́ЖИЙ розм. Там (у коридорі) уже сиділо кілька відвідувачів, ждучи своєї черги (В. Кучер); Зустріла Липського Кіра Василівна з підкресленою гостинністю. Словник синонімів української мови
- гість — Гість, го́стя, го́стеві, го́стем, го́стю! го́сті, госте́й, го́стям, гі́стьми́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гість — ГІСТЬ, го́стя, ч. 1. Той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь вдома. Хазяїн дома.,, накликавши гостей, поштує їх чаєм (Кв.-Осн., II, 1956, 406); [Ярина:] Ходім зі мною, я покажу вам, як треба гостей приймати (Кора., II, 1955, 122); // *Образно. Словник української мови в 11 томах
- гість — Гість, гостя м. Гость. Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість. Мет. 242. у гостя. Въ гости. Я пріїду до тебе в гостя. Грин. II. 258. ум. гостенько, гостонько, гостик, госточко. Мил. 214. Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. Ном. № 11978. Словник української мови Грінченка