гість

В гості збирайся, а дома пообідать не забудь.

Поїж вдома, бо невідомо чи будуть добре годувати в гостях.

В гостях добре їсти й пити, а дома спати.

В гостях добре посидіти за столом, але не жити.

Вола кличуть в гості не мід пити, а воду возити.

Робітника беруть для праці, а не для відпочинку.

Гість небагато гостить, та ще дальше бачить.

Про гостей, які приходять, щоб потім обмовити господарів.

Гість — то гости, а пішов — то прости.

Гостеві догоджають поки він є в гостях.

Гість у дім — Бог у дім.

Характеристика української гостинності, коли вважається, що гість приходить за Божею волею.

Гість хоч недовго буває, то все примічає.

Про гостей, які приходять, щоб потім обмовити господарів.

Гості першого дня — золото, другого — срібло, а третього — мідь, хоч додому їдь.

Не засиджуйся довго в гостях, бо надоїси господарям.

Для проханого гостя багато треба, а несподіваний гість, що постав, то з’їсть.

Для гостей, яких хочуть бачити, готують багато страв, їх чекають, а непрошені гості раді всьому, що їм дадуть.

Можна було б в гостях довше гуляти, та забули хліба взяти.

Погано приймали в гостях.

Незваному гостю місце за дверима.

Непрошеного гостя не приймають.

Покликав гості на голі кості.

Запросив гостей, а не має чим пригостити.

Прийшов гість, та на голу кість.

Прийшов гість, а його нічим не пригощають.

Рад би гостю — хліба шкода.

Про негостинного господаря.

Які гості, так їх і вітають.

Добрих гостей краще приймають, ніж поганих.

В гостях добре, а вдома найліпше.

У чужій хаті ніхто не почуває себе так добре, як вдома.

В необгородженім городі і свиня гість.

Де нема проводу, там хто хоче робить по свойому.

Гість непрошений, не буде тучений.

Непрошеного гостя, неугощують.

Гість у хату, Бог у хату.

Характеристика української гостинносте, що гість приходить з Божої волі.

Господи, чи мав ти коли гості?

Жалівся господар підчас сльоти, у якого гості задержалися.

Гості і рибу чути на третій день.

Гість, який надуживає гостинности, перестає бути гостем і заваджає.

Гість-невільник, де посадять, там і сидить.

У гостях робимо те, що нам велять.

Гість першого дня — золото, другого — срібло, третього — мідь, а четвертого — додому їдь.

Значіння як і сказано.

Гість прийде на хвилю, а бачить на милю.

Догляне усі хиби, а потім обмовить.

Дай Боже гостя в дім, то й я напюся при нім.

Самому ніяк пити, а для гостей найдеться і час і напій.

Два рази з гостей раді: раз, що приїхали, а другий раз, що від'їхали.

Тішився господар, що гості довго не гостили.

Добре в гостях бувати, та клопіт гостей приймати.

Приймати гостей, це непредвиджені видатки.

Ліпше свій гість, як чужих шість.

На празниках звичайно запрошують в гостину посторониіх свояків, чи знакомих, бо і вони тим самим відвдячаться у себе на празнику. Не мати у себе гостей на празнику, це ознака, що люди сторонять.

Такі гості, хай сидять на мості.

Нелюбі гості, непожадані.

То в мене гість, що собі приніс, те й їсть.

Жартують, коли гості принесли з собою і харч.

Чим хто має, тим гостей приймає.

Бідний — бідно, а багач — велично — гойно.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гість — гість іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гість — Відвідувач, як ім. заїжджий, приїжджий, захожий; ІСТ. купець. Словник синонімів Караванського
  3. гість — [г'іс'т'] гос'т'а, ор. гостеим, м. (на) гостеив'і / гос'т'у, мн. гос'т'і, гостей, д. гос'т'ам, м. (ў) гос'т'ах Орфоепічний словник української мови
  4. гість — гостя, ч. 1》 Той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома. || Особа, запрошена на весілля, вечірку і т. ін. Незваний гість. 2》 Особа, запрошена або допущена на збори, засідання, з'їзд т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гість — ГІСТЬ, го́стя, ч. 1. Той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь удома. Хазяїн дома.., накликавши гостей, поштує їх чаєм (Г. Квітка-Основ'яненко); [Ярина:] Ходім зі мною, я покажу вам, як треба гостей приймати (О. Корнійчук); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  6. гість — мн. гості, -ей; жрм, мол., крим. Менструація, менструальний період. БСРЖ, 137; Чабаненко 1992, 1, 247. Словник жарґонної лексики української мови
  7. гість — ВІДВІ́ДУВАЧ (той, хто відвідує кого-, що-небудь), ВІЗИТЕ́Р книжн., ВІДВІ́ДАЧ рідко, ПРИХО́ЖИЙ розм. Там (у коридорі) уже сиділо кілька відвідувачів, ждучи своєї черги (В. Кучер); Зустріла Липського Кіра Василівна з підкресленою гостинністю. Словник синонімів української мови
  8. гість — Гість, го́стя, го́стеві, го́стем, го́стю! го́сті, госте́й, го́стям, гі́стьми́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. гість — ГІСТЬ, го́стя, ч. 1. Той, хто приходить, приїздить відвідати кого-небудь вдома. Хазяїн дома.,, накликавши гостей, поштує їх чаєм (Кв.-Осн., II, 1956, 406); [Ярина:] Ходім зі мною, я покажу вам, як треба гостей приймати (Кора., II, 1955, 122); // *Образно. Словник української мови в 11 томах
  10. гість — Гість, гостя м. Гость. Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість. Мет. 242. у гостя. Въ гости. Я пріїду до тебе в гостя. Грин. II. 258. ум. гостенько, гостонько, гостик, госточко. Мил. 214. Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. Ном. № 11978. Словник української мови Грінченка