давати

Або дай, або видру.

Силою хоче забрати чужу власність.

Божа власть, що схоче, те й дасть. ,

Бог дає те, що Він хоче, а не те, що ми хочемо.

Давай свини, як квичить, дитині як плаче, будеш мати ситу свиню і дитя чортяче.

Догодиш свини, то буде сита, а як догодиш дитині, то буде вередлива.

Давали їсти й пити, а не було кому просити.

Українці люблять, щоб їх в гостині припрошувати так до їди, як і до пиття, а коли не припрошують, то гості вважають гостииу за нещиру.

Давали, та не виймали.

Коли хто хвалиться, що йому давали велику ціну за якусь річ.

Дай, Боже, з роси, з води і з кожної калабані.

Жартівне, але щире побажання всего добра.

Дай нам, Боже, що нам треба, а по смерті гоп до неба.

Приговорюють пияки, бо знають, що за пиття до неба не підуть.

Дай — не дай, але і не лай.

Про скупого, який заки що дасть, то перше вилає.

Дайте й перцю, аби легше серцю.

Коли хто хоче випити горілки з перцем, як лік.

Дай і сало, аби за моє стало.

Так характеризують немилосерного вірителя, що готов взяти за довг і послідний кусок хліба.

Дай тобі Боже здоровля дідько знає доки.

Жартівливе бажання.

Дали собі слово.

Погодилися. Заручилися молодята.

Дасть Бог діти, дасть і в що одіти.

Бог опікується так батьками, як і дітьми.

Дасть Бог красу і від квасу.

Про вродливих дівчат, що виросли у злиднях.

Даш руками, та не виходиш ногами.

Нераз треба довго ходити, аби відібрати позичену річ.

Даю воли та й що маю, але долі не вгадаю.

Говорив батько дочці, що віддавав її заміж.

Добре тому давати, що не хоче брати.

Коли дають комусь яку річ, а не хоче взяти, а інші взяли б, та не дають.

Забуває дати, а не забуває взяти.

Людська склонність брати зараз, що дають, а забути віддати, що позичив.

За чуже личко, даш свій ремінець.

За марну чужу річ заплатиш дорого. Личко — лико з дерева.

Маєш, Гандзю, книш.

Коли на кого несподівано впаде біда, або поговір.

Не давай бука нікому з рук.

Бо не будеш мати чим оборонитися, а таки твоїм буком можуть вибити тебе.

Не дай, Боже, бідному, але потрібному.

Хто потребує, той оцінить вартість і використає.

Не дай, Боже, з Івана пана.

Бо стане гордим та зарозумілим. Простак не уміє оцінити свого щастя.

Не дай мені, сховай біді.

Згрідлива відповідь тому, що не хоче помогти в потребі. Щоб ти користи з того не мав.

Не штука дати, як є звідки взяти.

Оправдувався бідний, який не годен був нічого дати.

Ні сіло, ні впало, давай бабо сало.

Без найменшої притенсії робить домагання.

Ой, Боже, Боже, дав Ти тому, що не може, а я би міг, та мені не дав Біг.

Нарікання чоловіка, який бачить, що інші мають якесь добро, та не уміють використати, а він використав би, та не має.

Хто більше дає, тому він продає.

Значіння, як і сказано.

Хто рад обіцяти, той не рад дати.

Хто скоро обіцює, той не радо дає.

Що більше даєш, то менше маєш.

Бо вичерпуєш з того, що даєш.

Що дав теплою рукою, те лишіть в спокою.

Що померший подарував за життя, те стає власністю. Ненарушуйте послідної волі помершого.

Що не гоже, того не дай Боже.

Що нездале, того й не просимо.

Як Бог дасть, то і в вікно подасть.

Щастя приходить часами дуже несподівано і щедро.

Як дали юшку, то дадуть і ложку.

Як дали ціннішу річ, то і маловажну дадуть.

Як не даєш з просьби, то даш з принуки, а чого просьба не докаже, то докажуть буки.

Не хочеш дати по добрій волі, то силою заберемо, ще й потерпиш.

Якою рукою даєш, такою й приймаю.

Коли ти до мене щиро, то і я до тебе.

Дав пан Омелькові пояс, як той без штанів остався.

Іронічний жарт про пана, який все відбирає у людей.

Давай вдвох, бо самому немає чого.

Запрошення-жарт їсти вдвох, коли і для одного мало.

Давали, та з кишені не виймали.

Говорять іронічно, коли хтось хвалиться, що йому давали високу ціну за якусь річ.

Давали, та з рук не пускали.

Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я.

Дадуть аби доніс, а доженуть, то й ще дадуть.

Нічого не дадуть, а може ще й образять.

Дай, Боже, здоров’я, щоб і дихати нікуди.

Побажання, щоб хтось не мав здоров'я.

Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили.

Побажання, щоб вороги не мали сили.

Дай і діжу з тістом, то будуть клясти, що важко нести.

Людям ніяк не вгодиш.

Дайте, тіточко, води напитися, бо так їсти хочу, що аж переночувати нема де.

Розпочинає просити з малого, а потім багато хоче.

І сам не гам, і другому не дам.

І сам не використає можливість, і іншим не дасть скористати.

Не давай поради, хто не просить тебе до ради.

Не давай поради тому, хто не просить тебе про неї.

Те, що природа дала, милом не змиєш.

Коли хтось хоче змінити свою зовнішність.

Ти йому даєш вівса, а він дивиться на тебе, як на пса.

Ти допомагаєш йому, а він хоче тебе скривдити.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. давати — (передавати комусь щось з рук в руки) віддавати, (скрито) сунути. Словник синонімів Полюги
  2. давати — дава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. давати — (кому) вручати, доручати, ур. уділяти, неґ. тикати, тицяти; (назад) віддавати; (адресу) повідомляти; (за щось) платити, виплачувати; (титул) надавати, наділяти <�нагороджувати> чим; (штраф) накладати; (дар) дарувати; (врожай) приносити... Словник синонімів Караванського
  4. давати — [даватие] дайу, дайеш, дайеимо, дайеите Орфоепічний словник української мови
  5. давати — даю, даєш; мин. ч. давав, давала, давало; наказ. сп. давай; недок., дати, дам, даси, дасть; дамо, дасте, дадуть; мин. ч. дав, дала, дало; наказ. сп. дай; док. 1》 перех. Передавати від однієї особи до іншої. || Надавати в чиєсь користування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. давати — дава́ти : ◊ дава́ти піґу́лу → піґула ◊ дава́ти цинк → цинк Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. давати — (даю, даєш) недок., (кому); жрм, крим. Погоджуватися на статевий акт (про жінку). <...> мужики, не в'їхавши, до чого воно, розуміється, шаліють ("Ох як ти класно даєш!"), а потім ти їх кидаєш (О. Словник жарґонної лексики української мови
  8. давати — аж вогню́ дава́ти. Дуже гніватися, обурюватися і т. ін. з якогось приводу. А жінка аж вогню дає .. Нічого. Най там як хоче, а я як сказав слово, то вже не переміню (М. Коцюбинський). аж вогню́ дає́. Фразеологічний словник української мови
  9. давати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  10. давати — Дава́ти, даю́, дає́ш, дає́, даємо́, даєте́, даю́ть; дай, да́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. давати — ДАВА́ТИ, даю́, дає́ш; мин. ч. дава́в, дава́ла, ло; наказ. сп. дава́й; недок., ДА́ТИ, дам, даси́, дасть; дамо́, дасте́, даду́ть; мин. ч. дає, дала́, ло́; наказ. сп. дай; док. 1. перех. Передавати від однієї особи до іншої. Словник української мови в 11 томах
  12. давати — Давати, даю, даєш сов. в. дати, -дам, -даси, дасть, дамо, дасте, дадуть, гл. 1) Давать, вручать, доставлять, ссужать, Чи се тії чоботи, що зять дав, а за тії чоботи дочку взяв? н. п. Давайте, то й вам буде дано. Єв. Л. VI. 38. Словник української мови Грінченка