давати

Значення в інших словниках

1. давати — (передавати комусь щось з рук в руки) віддавати, (скрито) сунути. Словник синонімів Полюги
2. давати — дава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. давати — (кому) вручати, доручати, ур. уділяти, неґ. тикати, тицяти; (назад) віддавати; (адресу) повідомляти; (за щось) платити, виплачувати; (титул) надавати, наділяти <�нагороджувати> чим; (штраф) накладати; (дар) дарувати; (врожай) приносити... Словник синонімів Караванського
4. давати — даю, даєш; мин. ч. давав, давала, давало; наказ. сп. давай; недок., дати, дам, даси, дасть; дамо, дасте, дадуть; мин. ч. дав, дала, дало; наказ. сп. дай; док. 1》 перех. Передавати від однієї особи до іншої. || Надавати в чиєсь користування. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. давати — дава́ти : ◊ дава́ти піґу́лу → піґула ◊ дава́ти цинк → цинк Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. давати — Або дай, або видру. Силою хоче забрати чужу власність. Божа власть, що схоче, те й дасть. , Бог дає те, що Він хоче, а не те, що ми хочемо. Давай свини, як квичить, дитині як плаче, будеш мати ситу свиню і дитя чортяче. Приповідки або українсько-народня філософія
7. давати — (даю, даєш) недок., (кому); жрм, крим. Погоджуватися на статевий акт (про жінку). <...> мужики, не в'їхавши, до чого воно, розуміється, шаліють ("Ох як ти класно даєш!"), а потім ти їх кидаєш (О. Словник жарґонної лексики української мови
8. давати — аж вогню́ дава́ти. Дуже гніватися, обурюватися і т. ін. з якогось приводу. А жінка аж вогню дає .. Нічого. Най там як хоче, а я як сказав слово, то вже не переміню (М. Коцюбинський). аж вогню́ дає́. Фразеологічний словник української мови
9. давати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
10. давати — Дава́ти, даю́, дає́ш, дає́, даємо́, даєте́, даю́ть; дай, да́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. давати — ДАВА́ТИ, даю́, дає́ш; мин. ч. дава́в, дава́ла, ло; наказ. сп. дава́й; недок., ДА́ТИ, дам, даси́, дасть; дамо́, дасте́, даду́ть; мин. ч. дає, дала́, ло́; наказ. сп. дай; док. 1. перех. Передавати від однієї особи до іншої. Словник української мови в 11 томах
12. давати — Давати, даю, даєш сов. в. дати, -дам, -даси, дасть, дамо, дасте, дадуть, гл. 1) Давать, вручать, доставлять, ссужать, Чи се тії чоботи, що зять дав, а за тії чоботи дочку взяв? н. п. Давайте, то й вам буде дано. Єв. Л. VI. 38. Словник української мови Грінченка