калач
Більше днів, як калачів.
Не їдж всього сьогодні, пам'ятай, що і завтра буде день.
Звабиш калачем, а не відженеш і бичем.
Чоловіка легко привабити, та тяжко позбутися.
Ніхто не тікає від калача, але від бича.
Ніхто не втікає від гаразду, а від біди.
Хочеш їсти калачі, то не сиди на печі.
Щоб їсти, то треба працювати.
З одної печі, та не однакові калачі.
В одній сім'ї різні діти.
Нагодують калачем, та в спину рогачем.
Погано приймуть і виженуть.
Джерело:
Приповідки або українсько-народня філософія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- калач — кала́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- калач — див. ПАЛЯНИЦЯ Словник синонімів Караванського
- калач — див. хліб Словник синонімів Вусика
- калач — -а, ч. Білий хліб особливої форми, випечений із крученого й переплетеного тіста. Великий тлумачний словник сучасної мови
- калач — Обрядовий (весільний, святковий) хліб; в Україні, Білорусі та Росії відомий під назвою коровай. Універсальний словник-енциклопедія
- калач — і калаче́м не ви́манити кого. Не можна вмовити кого-небудь піти звідкись. У могилу і дубцем не заженеш, а з могили і калачем не виманиш (Укр.. присл..). (і (нія́ким)) калаче́м (ме́дом) не замани́ти кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
- калач — Кала́ч, -ча́, -че́ві, -че́м; -лачі́, -чі́в, -ча́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- калач — КАЛА́Ч, а́, ч. Білий хліб особливої форми, випечений із крученого й переплетеного тіста. Хочеш їсти калачі — не сиди на печі (Укр.. присл.., 1955, 81); Пекарня і справді чудова: тут.. Словник української мови в 11 томах
- калач — Калач, -ча м. 1) Калачъ. За багачем сам чорт з калачем. Ном. № 1423. Чужим діткам дулі, а нашому калачі, щоб спало уночі. Мет. 3. Вип'є коряк меду чи горілки, калачем закупіть. К. ЧР. 273. Словник української мови Грінченка