козак
Добрий козак баче, де отаман скаче.
Про доброго козака або робітника.
Козак журби не знає.
Про чоловіка, який ніколи не журиться.
Козак коли не п’є, то ворогів б’є, а все не гуляє.
Жарт.
Козак хоч і на ріллі осяде, а честі своєї лицарської не забуде.
Про козацьку гордість.
Козакові море по коліна.
Сміливий нічого не боїться.
Козача потилиця панам не хилиться.
Українські козаки були дуже свободолюбиві і нікому не корилися.
Куди козака доля не закине — все буде козак.
Козак всюди залишається сміливим і відважним.
На козаку і рогожа пригожа.
Гарному чоловікові всяка одежа до лиця.
То не козак, що отаманом не думає бути.
Добрий робітник хоче добитися успіху і стати керівником.
Щирий козак ззаду не нападає.
Добрий воїн чесно веде бій.
Що за холод, як козак молод.
Молоді легко переносять холод.
Що козак чує, те на вус мотає.
Кмітливий чоловік усе бачить і запам'ятовує.
Козак з біди не заплаче.
Козак шаблею обороняє себе а не сльоїами.
Козак із бідою, як риба з водою.
Козак без пригод, як риба без води жити не може.
Козак мовчить, а все знає.
Він не вихапується з бесідою, не вихваляється. Уміє задержати тайну.
Не втечи козаку від Січи.
Козаки так зживалися на Січи з товариством та з порядками, що коли покинули Січ, то тужили за нею і навідували її, як паломники святе місце.
Ой ти, козаче, зелений барвінку, прийди до мене, хоч на хвилинку.
Так дразнять дівчину, що виглядає свого милого.
От так по-козацьки, нема хліба, їдять пляцки.
Жартом, коли нема хліба.
Пропав козак, ні за цапову душу.
Пропав марно і то без великої причини.
Терпи козаче, атаманом будеш.
Терпеливість доводить до успіху.
Тому козак гладкий, бо наївся, заснув і не має гадки.
Живе безжурним життям.
У козака: кінь і кульбака.
Тільки його й майна, більше він і не хоче.
Степ, та воля — козацька доля.
Козак нічого більше не бажає, як свободи.
Чи сяк, чи так, не боїться козак.
Характеристика козака, бути смілим і відважним.
Ще не вмерла козацька мати.
Рід людей, які люблять свій нарід і готові посвятити себе за нього, ніколи не переведеться.
Як череді без личмана, так козакам без гетьмана.
І череда і козаки мусять мати провід. Личман — старший пастух. Гетьман — начальник козаків. Череда — гурт рогатої худоби, або овець.
Значення в інших словниках
- козак — «молодець»[ VI, 148] (вираз, і уживаний в польському арґо як kozak та в жидівському як kojzak «герой, відважник») [ОГ] Словник з творів Івана Франка
- козак — (вільна від кріпацтва людина, також представник українського війська) запорожець, січовик, низовик. Словник синонімів Полюги
- Козак — Коза́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- козак — ІС. вільний вершник; (взір відваги) молодець, лицар; ПБ. парубок, юнак; (танець) козачок; козарлюга, козачина, козаченько; пор. КАРМАЗИН, СІЧОВИК. Словник синонімів Караванського
- козак — див. воїн; горілка; хлопець Словник синонімів Вусика
- козак — [козак] -ака, м. (на) -аков'і/-аку, мн. -аки, -ак'іў Орфоепічний словник української мови
- козак — -а, ч. 1》 У 15-18 ст. – вільна озброєна людина, що жила на півдні України та брала участь у військових діях проти татаро-турецьких і польських загарбників; нащадок такої людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- козак — КОЗА́К, а́, ч. 1. В Україні XV–XVIII ст. – вільна людина перев. із селян або міської бідноти, що осіла на південних землях України й брала участь у боротьбі проти загарбників; нащадок такої людини. Словник української мови у 20 томах
- Козак — (уживав псевдонім Еко) Едвард, 1902-92, укр. графік, живописець, літератор; в еміграції у США; ілюстратор і видавець журналу Комар; живописні твори По воду, Знесінська церква у Львові, Ярмарок. Універсальний словник-енциклопедія
- козак — ви́скочити як го́лий (коза́к, Кузьма́) з ма́ку, зневажл. Недоречно, невчасно сказати що-небудь або виступити з чимсь. — Якби в місті по асфальту пройшла — затюкали б: оце вискочила звідкись як гола з маку!... Фразеологічний словник української мови
- козак — КОЗА́К (на Україні в XV-XVIІІ ст. — вільна людина з кріпосних селян або міської бідноти, що втекла на південь і брала участь у визвольній боротьбі проти іноземних загарбників), КОЗАЧИ́НА розм. Словник синонімів української мови
- козак — Коза́к, -ка́, -ко́ві, на козаку́ і на -ко́ві або на -ці́, -за́че! -заки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- козак — КОЗА́К, а, ч. 1. На Україні в XV-XVIII ст.— вільна людина з кріпосних селян або міської бідноти, що втекла на південні землі України й брала участь у визвольній боротьбі проти татаро-турецьких і польських загарбників; нащадок такої людини. Словник української мови в 11 томах
- козак — Козак, -ка м. 1) Казакъ, воинъ, рыцарь. Висипали козаченьки з високої гори: попереду козак Хмельницький на воронім коні. АД. II. 107. То велю я вам междо собою козака на гетьманство обірати, буде междо вами гетьманувати, вам козацькі порядки давати. АД. Словник української мови Грінченка