1. Словник синонімів Полюги

козак

(вільна від кріпацтва людина, також представник українського війська) запорожець, січовик, низовик.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. козак — «молодець»[ VI, 148] (вираз, і уживаний в польському арґо як kozak та в жидівському як kojzak «герой, відважник») [ОГ] Словник з творів Івана Франка
  2. Козак — Коза́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. козак — ІС. вільний вершник; (взір відваги) молодець, лицар; ПБ. парубок, юнак; (танець) козачок; козарлюга, козачина, козаченько; пор. КАРМАЗИН, СІЧОВИК. Словник синонімів Караванського
  4. козак — див. воїн; горілка; хлопець Словник синонімів Вусика
  5. козак — [козак] -ака, м. (на) -аков'і/-аку, мн. -аки, -ак'іў Орфоепічний словник української мови
  6. козак — -а, ч. 1》 У 15-18 ст. – вільна озброєна людина, що жила на півдні України та брала участь у військових діях проти татаро-турецьких і польських загарбників; нащадок такої людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. козак — КОЗА́К, а́, ч. 1. В Україні XV–XVIII ст. – вільна людина перев. із селян або міської бідноти, що осіла на південних землях України й брала участь у боротьбі проти загарбників; нащадок такої людини. Словник української мови у 20 томах
  8. козак — Добрий козак баче, де отаман скаче. Про доброго козака або робітника. Козак журби не знає. Про чоловіка, який ніколи не журиться. Козак коли не п’є, то ворогів б’є, а все не гуляє. Жарт. Козак хоч і на ріллі осяде, а честі своєї лицарської не забуде. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. Козак — (уживав псевдонім Еко) Едвард, 1902-92, укр. графік, живописець, літератор; в еміграції у США; ілюстратор і видавець журналу Комар; живописні твори По воду, Знесінська церква у Львові, Ярмарок. Універсальний словник-енциклопедія
  10. козак — ви́скочити як го́лий (коза́к, Кузьма́) з ма́ку, зневажл. Недоречно, невчасно сказати що-небудь або виступити з чимсь. — Якби в місті по асфальту пройшла — затюкали б: оце вискочила звідкись як гола з маку!... Фразеологічний словник української мови
  11. козак — КОЗА́К (на Україні в XV-XVIІІ ст. — вільна людина з кріпосних селян або міської бідноти, що втекла на південь і брала участь у визвольній боротьбі проти іноземних загарбників), КОЗАЧИ́НА розм. Словник синонімів української мови
  12. козак — Коза́к, -ка́, -ко́ві, на козаку́ і на -ко́ві або на -ці́, -за́че! -заки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. козак — КОЗА́К, а, ч. 1. На Україні в XV-XVIII ст.— вільна людина з кріпосних селян або міської бідноти, що втекла на південні землі України й брала участь у визвольній боротьбі проти татаро-турецьких і польських загарбників; нащадок такої людини. Словник української мови в 11 томах
  14. козак — Козак, -ка м. 1) Казакъ, воинъ, рыцарь. Висипали козаченьки з високої гори: попереду козак Хмельницький на воронім коні. АД. II. 107. То велю я вам междо собою козака на гетьманство обірати, буде междо вами гетьманувати, вам козацькі порядки давати. АД. Словник української мови Грінченка