лякати

Лякає миша кицьку, та сама з нори не вилазить.

Коли дразнять сильнішого, але бояться його.

Не лякай щуки морем, а бідного горем.

Бідного не злякаєш горем.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лякати — (викликати почуття страху) страхати, полохати, (значною мірою) жахати. Словник синонімів Полюги
  2. лякати — ляка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. лякати — Страхати, жахати, д. пудити; настрашувати, полохати, полошити, наганяти жаху <�холоду, страху>, сіяти страх; залякувати, переполошувати. Словник синонімів Караванського
  4. лякати — Жахати, залякувати, застрашувати, налякувати, настрашувати, перелякувати, переполошувати, підлякувати, підстрашувати, полохати, розполохувати, сполохувати, сполошувати, страхати, схарапуджувати, харапудити Фразеологічні синоніми: наганяти ляку; наганяти страху Словник синонімів Вусика
  5. лякати — -аю, -аєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Своїм виглядом або діями викликати почуття страху, переляку. || Своєю незвичністю, таємничістю тощо вселяти страх, тривогу, занепокоєння. 2》 Навіювати страх, застосовуючи певні засоби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. лякати — ЛЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого і без дод. 1. Своїм виглядом або діями виклика́ти почуття страху, переляку. Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає (Номис); Море не лякало її своєю глибиною (О. Гончар); – Там є такі ущелини, .. Словник української мови у 20 томах
  7. лякати — ЗАЛЯ́КУВАТИ (викликати в кого-небудь почуття занепокоєння, тривоги, страху, повідомляючи щось, погрожуючи чимсь), СТРАХА́ТИ, СТРАШИ́ТИ, ЛЯКА́ТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ, ЗАСТРА́ШУВАТИ розм. — Док.: заляка́ти, застраха́ти, застраши́ти. Словник синонімів української мови
  8. лякати — ЛЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і без додатка. 1. Своїм виглядом або діями виклика́ти почуття страху, переляку. Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає (Номис, 1864, № 3029); Море не лякало її своєю глибиною (Гончар, Тронка, 1963, 225)... Словник української мови в 11 томах
  9. лякати — Ляка́ти, -ка́ю, -єш гл. Пугать, страшить. Стор. МПр. 92. Котл. Ен. Шевч. 289. Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає. Ном. № 3029. Словник української мови Грінченка