ліпше

Ліпше дерти, як умерти.

Оправдання лихвярів.

Ліпше пізно, як ніколи.

Бо хоч і пізно, а все сповнить свій обовязок.

Ліпше псові муха, як буком поза вуха.

Ліпше користь хоч мала, чим потерпіти шкоду.

Ліпше своя хатка, як чужа палатка.

З твоєї хатки тебе не виженуть, а з чужої палати можуть.

Ліпше солом'яна злагода, як золотий процес.

Бо злагода з малою утратою кориснійша, як процес, що потягає великі кошта.

Ліпше сяка-така пісенька, ніж плач.

Краще невелика радість, ніж велике горе.

Найліпше попові і котові.

Жарт бідних людей про те, кому найлегше живеться.

В лісі був, а дров не бачив.

Про неуважного.

В лісі дрова рубають, а до села тріски летять.

Де робиться велике діло, там є і малі втрати.

Де ліс рубають, там тріски літають.

Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я.

Лісу — хоч бийся, води — хоч мийся, а хліба — хоч плач.

Коли нема що їсти.

Одно к лісу, а друге к бісу.

Про незлагоду в сім'ї.

Нема лісу без вовка, а села без лихого чоловіка.

Лихі люди є скрізь.

Хто в ліс, а хто по дрова поліз.

Немає порядку, кожний робить що хоче.

Як у лісі гукнеш, так і відгукнеться.

Як будеш себе поводити, так і люди будуть про тебе говорити.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліпше — лі́пше прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ліпше — 1》 Присл. до ліпший. || у знач. присудк. сл. Про поліпшення стану хворого. 2》 у знач. част. Уживається для підкреслення переваги якоїсь дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ліпше — ЛІ́ПШЕ. 1. Присл. до лі́пший. Набування премудрості – як же це ліпше від золота, набування ж розуму – добірніше від срібла! (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  4. ліпше — лі́пше краще (м, ср, ст) ♦ лі́пше раз, як ніра́зу (Франко) ♦ одно лі́пше від дру́гого ірон. про двох лихих людей, які одне одного варті (Франко) ♦ що рі́дше, то лі́пше ірон. про дуже рідку страву (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. ліпше — ЛІ́ПШЕ. 1. Присл. до лі́пший. Риба шука — де глибше, а чоловік — де ліпше (Укр.. присл.., 1955, 259); Сама [Устина] орала й сіяла ліпше за любого господаря (Чорн., Визвол. земля, 1959, 11); // у знач. присудк. сл. Про поліпшення стану хворого. Словник української мови в 11 томах
  6. ліпше — Ліпш, ліпше нар. Лучше. Ой листи писати — будуть люде знати: ліпш самому сісти поїхати. Чуб. V. 630. Я милого ліпше люблю, як мама дитину. Гол. І. 213. ум. ліпшенько. --------------- Ліпше см. ліпш. Словник української мови Грінченка