надія

Без надії чоловік дуріє.

Хто стратив надію, той у розпуці і розум тратить.

І нашій дитині колись зуби виростуть.

І до нас колись доля усміхнеться.

І в наше віконце засвітить сонце.

І нам щастя усміхнеться.

Коби твоє слово, та Богові в вухо.

Розрада, подаючи надію на Божу поміч.

Козак в дорозі, а надія в Бозі.

В дорозі буває багато пригод, та Бог поможе побороти їх.

Йа дворі смеркає, а на душі світає.

Надія закоханих стрінутись ночею на милу розмову.

Надійсь кращого, та будь приготованим до гіршого.

Треба бути приготованим стрінути всяке лихо.

Надія в Бозі, коли хліб у стозі.

Бог допоможе змолотити, та зужити.

Надія є добре снідання, та лиха вечеря.

В молодости надія додає сил та охоти осягнути певну ціль, та на старість йадія вже не підбадьорить, бо і сил і часу вже нема.

Надіявся дід на мід, тай утратив обід.

Сподівався щось кращого, та утратив і те що мав.

Не тратьте куме надії, спускайтеся на дно.

Коли ос.тавили когось у розпучливім положенню.

У Бога надія.

Бог є джерелом всякої помочі в потребі.

Хай радіє, поки надія серце гріє.

Не убивай нікому надії.

Не ходи, не люби, та й не залицяйся, я за тебе не піду і не сподівайся.

Шкода твого труду та надії, нам не жити в парі.

На батька надійся, а сам не поганься.

Порада дітям набиратися свого розуму і самим дороблятися маєтку.

Надія міняється, як і місяць.

Надії людини залежать від обставин життя і часто змінюються.

Хто надію стратить, то жити не вартий.

Людина не може жити без надії.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me