рід
Виділась з родами.
Відвідала родину.
Він з роду такий, як. глина м'ягкий.
Дуже податливий, хоче усім догодити.
Козацькому роду нема переводу.
Козацький рід не зводиться.
Ми такого роду, що п'ємо горілку, як воду.
Хваляться пияки.
Нема роду без вироду.
Каліки чи злочинці трапляться в найкращих родинах.
Ні роду, ні плоду.
Нарікання бездітних, які лишилися мов сироти.
Ми з такого роду, що любимо свободу.
Ми не любимо нікого угнітати і себе не дамо. Свободолюбні.
Хоч і по шию в воду, та до свого роду.
До родини тягне хоч і небезпека грозить.
Ще з нашого роду не було злого заходу.
В нашій родині іще не було змази.
Я двор'янського роду, не ходила боса з роду.
Глум з гордої, а бідної дівчини.
До свого роду хоч через воду.
Про того, хто дуже любить своїх родичів і завжди готовий прийти їм на допомогу.
Дуже близька родина на однім сонці білля сушить.
Близькі родичі ведуть спільне господарство.
Мені батько не рідня, мені мати не рідня, мені теща родина, мені жінку родила.
Жарт чоловіка, який хоче похвалити свою тещу.
Рідна мати і б’є, та не болить, а свекруха словами б’є гірше, ніж кулаками.
Мати завжди любить свою дитину і не зробить їй боляче, а свекруха може дуже сильно образити словами.
Значення в інших словниках
- рід — (ряд поколінь) фамілія, (ширше) плем'я, (вишукано, з гордістю) порода, книжн. династія, зневажл. кодло. Словник синонімів Полюги
- рід — рід іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- рід — Морфологічна категорія, форми якої у граматичній стилістиці можуть використовуватись як показник належності тексту до певного стилю, як стилістичний засіб. Словник стилістичних термінів
- рід — Родина, рідня, як ім. рідні; (кельтів) клан, (царів) династія; Р. порода; (військ) тип, категорія, вид; ФР. ґатунок, сорт; п! ПОКОЛІННЯ, КОДЛО. Словник синонімів Караванського
- рід — див. родина Словник синонімів Вусика
- рід — Таксономічна одиниця в систематиці рослин, що об'єднує філогенетично близькі види. Словник термінів з агрофітоценології
- рід — [р'ід] роду, м. (ў) роуд'у, мн. роди, роуд'іў два родие Орфоепічний словник української мови
- рід — роду, ч. 1》 Форма спільності людей за первіснообщинного ладу, господарське і соціальне об'єднання кровних родичів. 2》 Ряд поколінь, що походять від одного предка. || збірн. Усі родичі, рідні; родина, рідня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рід — 1. гатунок, відміна, див. сорт, категорія, розряд 2. це родинний Словник чужослів Павло Штепа
- рід — РІД, ро́ду, ч. 1. Форма спільності людей за первіснообщинного ладу, господарське і соціальне об'єднання кровних родичів. Первісна дородова община змінилася вищою формою організації суспільства – родовим ладом. Словник української мови у 20 томах
- рід — I одиниця у систематиці організмів, нижча від ряду, включає близько споріднені види. II група родичів, що включає осіб, які походять від одного спільного предка (міфологічного), характеризується спільною символікою, в більшості випадків екзогамністю... Універсальний словник-енциклопедія
- рід — без ро́ду й пле́мені. Абсолютно одинокий, сам-один. Кинув він усе та й утік до Києва, ізгоєм став, неприкаяною людиною, без роду й племені (А. Хижняк); Чи думав .. Федоровський, парубок, як кажуть, без роду й племені, що йому може всміхнутися таке щастя?... Фразеологічний словник української мови
- рід — (у логіці), див. вид і рід у логіці Філософський енциклопедичний словник
- рід — ПОХО́ДЖЕННЯ (належність за народженням до певної національності, класу, місцевості тощо), РОДОВІ́Д, РІД, ПОРО́ДА, КРОВ (з означ. — належність за народженням до певної соціальної верстви); ГЕНЕАЛО́ГІЯ (історія роду). Словник синонімів української мови
- рід — Рід, ро́ду, ро́дові, на роду́ і на ро́ді Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рід — РІД, ро́ду, ч. 1. Форма спільності людей за первіснообщинного ладу, господарське і соціальне об’єднання кровних родичів. Первісна дородова община змінилася більш високою формою організації суспільства — родовим ладом. Словник української мови в 11 томах