святий

І між святими суперечка буває.

І в найзгідливішій сімі буває сварка.

І святий Боже не поможе.

І молитва нічого не поможе.

І святий на святого в небі скривиться.

І між добрими людьми буває непорозуміння.

На що святим знати, хто іде до хати.

На що людям знати, що ми рЬбимо, та кого гостимо.

Не той святий, що лиш сумує, але й той, що й пожартує.

Чисте сумління не забороняє нам тішитись, та веселитися.

Не той святий, що утікає від гріха, а той, що поборює.

Поборювання лиха є благороднійша робота, як остерігатись його.

Святий пріпкий, святий Боже, як заплатиш, то поможе.

Ворожбити впевняли нарід, що вороження не поможе, як за нього не- заплатиться.

Святий Боже, святий кріпкий, я тутешня, а ти звідки?

Глумилася дівчина з гордого парубка.

Тут би і святі не витримали.

Нарікання на сварливу родину.

Ходить святий по вертепах, носить Бога у решетах.

Про паломника, що не опустить ні одного празника, а робота стоїть.

Через святих до Бога, а через людей до короля.

Святі упімнуться за нами у Бога, а вплив людей поможе доступити до короля. Деякі святі є патронами певних людських потреб, і до них моляться, щоб упімнулися у Бога за молящихся.

Якби святі хату перелетіли.

В хаті спокій і радість.

Не святі горшки ліплять, а прості люди.

Можна навчитися всякому ремеслу.

Святий та божий, на чорта похожий.

Святий та божий, та чорта гожий.

Про лихого священика.

Святі хлібом не нагодують.

Молитва не дасть їсти, мусиш працювати.

Тут і святому терпцю не стане.

Говориться, коли вже просто не можна щось більше терпіти.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. святий — 1. (який позбавлений гріхів) праведний, безгрішний, преподобний; 2. в знач. ім. праведник, угодник, святець. Словник синонімів Полюги
  2. святий — святи́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. святий — Праведний, преподобний, непорочний, безгрішний, морально чистий <�бездоганний>; (дар) Божий, божественний, священний, сакраментальний; (- мету) заповітний; (- воду) освячений; (піст) великодній; (обов'язок) високий, почесний; (- діло) правий... Словник синонімів Караванського
  4. святий — [св'атий] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
  5. святий — поет. свят, -а, -е. 1》 Пов'язаний з релігією, Богом, наділений божественною силою. || Перейнятий божественною силою. || Уживається як постійний епітет до слів, пов'язаних із місцями або предметами релігійного поклоніння. || Освячений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. святий — СВЯТИ́Й, поет. СВЯТ, а́, е́. 1. Пов'язаний з релігією, Богом, наділений божественною силою. Архімандрит Сам на горі править, Святого Бога просить, хвалить, Щоб дав їм мудрості дознати, Гетьмана доброго обрати (Т. Словник української мови у 20 томах
  7. святий — святи́й 1. святий ◊ на святого ні́ґди (ні́кди) → ніґди ◊ святе́ деревце́ → деревце ◊ святе́ ніщо → ніщо ◊ Святи́й Ве́чір (Світи́й Ве́чір) = Свят-ве́чір: На Світий Вечір сідаїму ду вичері всі, щу є в хаті. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. Святий — див. Бог Словник синонімів Вусика
  9. святий — го́лий, як бу́бон (як туре́цький святи́й). Дуже бідний. — З діда-прадіда був я голий, як бубон. Польової землі ані геть не мав і не маю (Є. Кротевич); — Чи гаразд у їх (них) у господі? — Де там!... Фразеологічний словник української мови
  10. святий — ВИСО́КИЙ (спрямований на здійснення величної мети), БЛАГОРО́ДНИЙ, ВЕЛИ́КИЙ, СВЯТИ́Й, СВЯЩЕ́ННИЙ. Смерть його (Мічуріна) відгукнулась у серцях потомків.. тихою задумою вдячності й глибокої пошани до високого подвигу людського життя (О. Словник синонімів української мови
  11. святий — Святи́й, -та́, -те́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. святий — СВЯТИ́Й, поет. СВЯТ, а́, е́. 1. Пов’язаний з релігією, богом, наділений божественною силою. Архімандрит Сам на горі править, Святого бога просить, хвалить, Щоб дав їм мудрості дознати, Гетьмана доброго обрати (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  13. святий — Святий, -а, -е Святой. Хліб святий. МВ. (О. 1862. III. 52). нехай мене святий хрест побє! — божба. Левиц. І. 413. Свята присяга перед тобою, що-сь присягався передо мною. Чуб. V. 374. — вечір. = свят-вечір, — неділя. Свѣтлое воскресенье. Словник української мови Грінченка