свій

Всяка кузочка свого дружбу має.

Кожний має свої симпатії і своїх приятелів.

Лучче на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти.

Підкреслення значення батьківщини в житті людини.

Свого не цурайся, за чуже не хапайся.

Не треба встидатися свого народу, своєї мови і культури.

Свої ніжки краще повозки: захотів — поїхав.

Добре бути самому собі господарем.

Свої сухарі краще, як чужі пироги.

Краще жити бідно, але бути собі господарем, ніж догоджати комусь.

Язик мій — часом ворог свій.

Якщо говорити не думаючи, то можна наробити собі багато шкоди.

Де будь, там будь, а свій кут не гудь.

Свого краю, села, чи родини не обмовляй.

Де свої б'ються, хай чужі не мішаються.

У чужі родинні справи не мішайся, бо вони поєднаються, а ти ворогом будеш.

Між своїми сокира пропала.

Коли згуба сталася між свояками, або близькими приятелями.

Свій до свого.

Купецький заклик, щоб попирати свою торговлю, ремесло, взагалі все своє.

Свій тягне свого, з болота сухого.

Рідня помагає собі в біді.

Свій як не заплаче, то бодай скривиться.

Свояк коли не годен в нещастю помогти, то бодай співчуває.

Свій, як упече, то в саме серце.

Тяжче терпіти кривду від рідні.

Своє миле, хоб би й зогниле.

Власне добро хоч і гірше від чужого, але нам милійше.

Своє піде і за кулаком, а чуже не піде і за калачом.

Свою дитину і присилуєш до роботи, а чужої ні.

Свої в кут, як гості ідуть.

Товариська форма велить, щоб свої уступили місце гостям.

Своя піч найліпше гріє.

У своїй хаті найдеш лише вдоволення.

Ти своє, а він своє.

Про суперечку двох, яких тяжко погодити.

У своїй хаті своя правда, і сила, і воля.

У своїй хаті своє право.

Хоч і умирай, але у свій горнець заглядай.

Своєї хати не покидайся до смерти.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свій — свій займенник Орфографічний словник української мови
  2. свій — (дім) власний, не чужий; (син) рідний; ЯК ІМ. родич, близький; (звичай) особливий, самобутній; (- смерть) природний; (- красу) не штучний; (час) належний, відповідний, слушний; (- промисловість) кн. вітчизняний. Словник синонімів Караванського
  3. свій — див. родич Словник синонімів Вусика
  4. свій — [св'ій] свого, свойему, своуйім, (на) свойему (своуйім); ж. свойа, свойейі, своуйій, свойейу, (на) своуйій; с. свойе, свого; мн. своуйі, своуйіх Орфоепічний словник української мови
  5. свій — своя, своє, займ. присв. 1》 Який належить собі, який є у себе. || Стос. до себе. || у знач. ім. своє, свого, с. Те, що торкається безпосередньо себе, стосується себе. || Власт. собі. || Здійснюваний, виконуваний і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. свій — СВІЙ, своя́, своє́, займ., присв. 1. Який належить собі, який є в себе. Еней з ягою розглядали Всі дива там, які були, Роти свої пороззявляли І очі на лоби п'яли (І. Котляревський); Хаєцький .. глянув на свої шкарубкі, вкриті мозолями долоні (О. Словник української мови у 20 томах
  7. свій — свій : ◊ на свою ру́ку → рука ◊ свій ва́р'ят → вар'ят ◊ свій хлоп → хлоп ◊ своя ґра́нда → ґранда ◊ своя па́ка → пака Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. свій — ба́чити да́лі свого́ но́са. Передбачати події, наслідки, бути далекоглядним. — Що, милуєшся?.. — А ти — ні? — А я ні. Бо бачу трохи далі .. Далі свого носа. Бачу, як боком вилізе оцим дурним головам панська худоба (А. Головко). Фразеологічний словник української мови
  9. свій — БЛИЗЬКИ́Й (який має пряме, безпосереднє відношення до кого-небудь, тісно пов'язаний з ним особистими інтересами), СВІЙ підсил., РІ́ДНИЙ підсил. Ще вчора дівчина нікого не потребувала, ..а сьогодні їй уже хотілось бачити людей і серед них когось близького. Словник синонімів української мови
  10. свій — Свій, своя́, своє́, свого́, своє́ї, своє́му, свої́й; свої́, свої́х (відм. як мій) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. свій — СВІЙ, своя́, своє́, займ., присв. 1. Який належить собі, який є у себе. Еней з ягою розглядали Всі дива там, які були, Роти свої пороззявляли І очі на лоби п’яли (Котл., І, 1952, 148); Хаєцький.. Словник української мови в 11 томах
  12. свій — Свій, своя, своє́ мѣст. Свой. Своєї недолі і конем не об'їдеш. Ном. № 1732. Кто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. Ном. № 2296. Я свою свиту сховав. Чорте, чорте! верни моє, візьми своє. Ном. № 273. як не свій хо́дить. Самъ не свой. Ном. № 2282. Словник української мови Грінченка