свій
Всяка кузочка свого дружбу має.
Кожний має свої симпатії і своїх приятелів.
Лучче на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти.
Підкреслення значення батьківщини в житті людини.
Свого не цурайся, за чуже не хапайся.
Не треба встидатися свого народу, своєї мови і культури.
Свої ніжки краще повозки: захотів — поїхав.
Добре бути самому собі господарем.
Свої сухарі краще, як чужі пироги.
Краще жити бідно, але бути собі господарем, ніж догоджати комусь.
Язик мій — часом ворог свій.
Якщо говорити не думаючи, то можна наробити собі багато шкоди.
Де будь, там будь, а свій кут не гудь.
Свого краю, села, чи родини не обмовляй.
Де свої б'ються, хай чужі не мішаються.
У чужі родинні справи не мішайся, бо вони поєднаються, а ти ворогом будеш.
Між своїми сокира пропала.
Коли згуба сталася між свояками, або близькими приятелями.
Свій до свого.
Купецький заклик, щоб попирати свою торговлю, ремесло, взагалі все своє.
Свій тягне свого, з болота сухого.
Рідня помагає собі в біді.
Свій як не заплаче, то бодай скривиться.
Свояк коли не годен в нещастю помогти, то бодай співчуває.
Свій, як упече, то в саме серце.
Тяжче терпіти кривду від рідні.
Своє миле, хоб би й зогниле.
Власне добро хоч і гірше від чужого, але нам милійше.
Своє піде і за кулаком, а чуже не піде і за калачом.
Свою дитину і присилуєш до роботи, а чужої ні.
Свої в кут, як гості ідуть.
Товариська форма велить, щоб свої уступили місце гостям.
Своя піч найліпше гріє.
У своїй хаті найдеш лише вдоволення.
Ти своє, а він своє.
Про суперечку двох, яких тяжко погодити.
У своїй хаті своя правда, і сила, і воля.
У своїй хаті своє право.
Хоч і умирай, але у свій горнець заглядай.
Своєї хати не покидайся до смерти.
Значення в інших словниках
- свій — свій займенник Орфографічний словник української мови
- свій — (дім) власний, не чужий; (син) рідний; ЯК ІМ. родич, близький; (звичай) особливий, самобутній; (- смерть) природний; (- красу) не штучний; (час) належний, відповідний, слушний; (- промисловість) кн. вітчизняний. Словник синонімів Караванського
- свій — див. родич Словник синонімів Вусика
- свій — [св'ій] свого, свойему, своуйім, (на) свойему (своуйім); ж. свойа, свойейі, своуйій, свойейу, (на) своуйій; с. свойе, свого; мн. своуйі, своуйіх Орфоепічний словник української мови
- свій — своя, своє, займ. присв. 1》 Який належить собі, який є у себе. || Стос. до себе. || у знач. ім. своє, свого, с. Те, що торкається безпосередньо себе, стосується себе. || Власт. собі. || Здійснюваний, виконуваний і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свій — СВІЙ, своя́, своє́, займ., присв. 1. Який належить собі, який є в себе. Еней з ягою розглядали Всі дива там, які були, Роти свої пороззявляли І очі на лоби п'яли (І. Котляревський); Хаєцький .. глянув на свої шкарубкі, вкриті мозолями долоні (О. Словник української мови у 20 томах
- свій — свій : ◊ на свою ру́ку → рука ◊ свій ва́р'ят → вар'ят ◊ свій хлоп → хлоп ◊ своя ґра́нда → ґранда ◊ своя па́ка → пака Лексикон львівський: поважно і на жарт
- свій — ба́чити да́лі свого́ но́са. Передбачати події, наслідки, бути далекоглядним. — Що, милуєшся?.. — А ти — ні? — А я ні. Бо бачу трохи далі .. Далі свого носа. Бачу, як боком вилізе оцим дурним головам панська худоба (А. Головко). Фразеологічний словник української мови
- свій — БЛИЗЬКИ́Й (який має пряме, безпосереднє відношення до кого-небудь, тісно пов'язаний з ним особистими інтересами), СВІЙ підсил., РІ́ДНИЙ підсил. Ще вчора дівчина нікого не потребувала, ..а сьогодні їй уже хотілось бачити людей і серед них когось близького. Словник синонімів української мови
- свій — Свій, своя́, своє́, свого́, своє́ї, своє́му, свої́й; свої́, свої́х (відм. як мій) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- свій — СВІЙ, своя́, своє́, займ., присв. 1. Який належить собі, який є у себе. Еней з ягою розглядали Всі дива там, які були, Роти свої пороззявляли І очі на лоби п’яли (Котл., І, 1952, 148); Хаєцький.. Словник української мови в 11 томах
- свій — Свій, своя, своє́ мѣст. Свой. Своєї недолі і конем не об'їдеш. Ном. № 1732. Кто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. Ном. № 2296. Я свою свиту сховав. Чорте, чорте! верни моє, візьми своє. Ном. № 273. як не свій хо́дить. Самъ не свой. Ном. № 2282. Словник української мови Грінченка