слово

Ангельські слова, а чортівська душа.

Про облесного, але зрадливого чоловіка.

Ані слова не писне.

Мовчить.

Беру вас за слово.

Ваше слово є запорукою.

Волівби був тим словом дихати.

Шкода було до нього говорити, він доброї ради не приняв.

Встарчився у слові.

Додержав свого слова.

Дай прийти до слова.

Позволь і мені говорити.

Дали собі слово.

Погодилися. Молодята з родичами означили день весілля.

Даю чесне слово.

Упевняю своєю честю, що то правда.

Де слова масні, там пироги пісні.

Облесні слова правди не говорять.

Добре слово не коштує нічого, а поможе много.

В горю, добре слово поможе багато, бо розрадить, та злекшить горе.

Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

Добрим словом покопаєш найтяжчі перешкоди, а з лихими словами до хати не впустять.

Зловив за слово.

Зловив на брехні.

Коби твоє слово та Богові в вухо.

Коби Бог дав, аби так було.

Лагідні слова роблять приятелів, а острі слова завзятих ворогів.

Значіння, як і сказано.

Не варт і доброго слова.

Про лукавого чоловіка.

. Не скуєш душі живої і слова живого.

Свободолюбивого не зробиш рабом, а мови не запреш.

Не так то діється, як словом сіється.

Від слова до діла далеко.

Слова без діла в небі не треба.

Сама молитва не спасе чоловіка, треба добрими ділами потвердити віру.

Слова до ради, а руки до звади.

Словами приходимо до порузуміння, а бійкою до ворожнечі.

Слово біжить, а письмо лежить.

Слово мож забути, та записане свідчить про правду.

Слово до слова, тай зложиться мова.

Люди словами договорюються до чогось певного та доброго.

Слово мов воробець, як вилетить, то його вже не спіймаєш.

Сказаного слова не завернеш.

Слово речи, а гроші лічи.

За сказані слова відповідаєш.

Спімнеш моє слово.

Переконаєшся, що я добре і правду говорив.

Цідить слова крізь зуби.

Про сердитого, що у злості не говорить як слід.

Я стою на свойому слові.

Я свого слова не відкличу, я не відступаю від того, що сказав.

Випущене слово, як і стрілу, не завернеш.

Сказаного слова не можна завернути.

Від слова до діла далека дорога.

Легше сказати, ніж зробити.

Вода все сполоче, тільки злого слова ніколи.

Все забудеться, тільки образливе слово — ніколи.

Вразливе слово від дітей гірше за болячку, бо не гоїться.

Образа від дітей дуже боляче переживається батьками.

Гадина в його словах дихає.

Про дуже лихого чоловіка.

Гостре словечко коле сердечко.

Образливе слово боляче сприймається людиною.

Добре слово краще, ніж готові гроші.

Про важливість доброго слова.

Добре слово солодше від вина.

Похвала дуже тішить людину.

Добре слово стоїть за завдаток.

Добре слово до людей приносить багато користі.

Ласкаве слово веселить цілий день.

Приємне слово, почуте вранці, дає гарний настрій на цілий день.

На словах города бере, а на ділі жаби боїться.

Про хвалькуватого боягуза.

На словах милості просить, а за халявою ніж носить.

Просить допомоги у людей, а сам бажає їм лиха.

На словах — як на органах, а як до діла — ані гу-гу.

Багато говорить, але нічого не робить.

Не давши слова хоронись, а давши держись.

Не поспішай обіцяти, а пообіцявши — виконуй.

Слова ласкаві, та думки лукаві.

Говорить дуже приємні слова, але має лихі наміри.

Слова, як мед — діла, як полин.

На словах вдає із себе дуже доброго, а насправді коїть лихо.

Словами і туди, і сюди, а ділами нікуди.

Багато говорить, але нічого не робить.

Слово вилетить — не піймаєш.

Слово не воробець, як вилетить — не піймаєш.

Сказаного слова не завернеш.

Слово може врятувати людину, слово може і вбити.

Людське слово має дуже велику силу.

Слово — не стріла, а глибше ранить.

Образливим словом людині можна завдати більшої шкоди, ніж зброєю.

Слово старше, ніж гроші.

Людська мова з'явилася раніше, ніж гроші.

Словом, як шовком вишиває, а ділом, як шилом шпигає.

Говорить гарні слова, але робить зло.

Хто не додержує свого слова, той сам себе зневажає.

Про необхідність виконання своїх обіцянок.

Часами і слово тяжко, як з каменя добути.

Про людину, яка дуже мало говорить.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слово — дотримувати чи дотримуватися слова? Часом ці дієслова, яких ужито в переносному значенні, плутають. А розрізнити їх неважко. Дотримувати (синонім додержувати) – точно, без відхилень виконувати, здійснювати що-небудь обіцяне, згадане, потрібне і т. ін. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. слово — сло́во іменник середнього роду * Але: два, три, чотири сло́ва Орфографічний словник української мови
  3. слово — В лексичній стилістиці основний засіб вираження стилістичних значень і створення стилістичних ефектів залежно від семантики, додаткових значень, сфери і умов вживання. Словник стилістичних термінів
  4. слово — (спеціяльне) термін; (крилате) вислів, вираз, п! АФОРИЗМ; (чиєсь) висловлювання, думка, рішення; (наше) мова; ФР. відповідь; (тверде) обіцянка; (на вічу) виступ, промова; (напутнє) НАПУЧЕННЯ; (вуличне) ІД. вульгаризм; ЛІНҐ. Словник синонімів Караванського
  5. слово — див. клятва Словник синонімів Вусика
  6. слово — [слово] -ва, м. (ў) -в'і, мн. слова, с'л'іў два слова Орфоепічний словник української мови
  7. слово — -а, с. 1》 Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об'єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. Слово — Пошук Істини, досвід і життєві досягнення, усе, що веде нас до ліпшого життя. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  9. слово — СЛО́ВО, а, с. 1. Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об'єктивного світу. Він бачив, як з літер складалися слова, і дивувався дуже (Панас Мирний); Майор говорив не голосно, а майже шелестів, як те листя. Словник української мови у 20 томах
  10. слово — слово : ◊ губи́ти слова́ від хвилювання, надміру емоцій говорити уривчасто; не знаходити потрібних слів для розмови (ср, ст): Макольондра, що зустрів мене у Вайса, аж губив слова (Нижанківський) ◊ слово гонору слово честі (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  11. слово — Ряд морфем, об'єднаних згідно з граматичними правилами певної мови і співвідносних з певним елементом позамовної реальності (поняттям, ознакою, відношенням). Універсальний словник-енциклопедія
  12. слово — (а́ні) ні сло́ва. Нічого не розказувати нікому, не промовляти нічого. Потім зібгав мокру хусточку і загорнув її в газету. — Навіщо? Пошепки спитала Наталка. — А щоб дехто не бачив,— моргнув він і насварив пальцем.— Дивись мені, ані слова (С. Фразеологічний словник української мови
  13. слово — СЛОВО — структурно-семантична одиниця мовної свідомості, що характеризує фрагменти людського досвіду, результати засвоєння навколишньої дійсності й має провідну опорну функцію в утворенні речення. Як одиниця мови... Філософський енциклопедичний словник
  14. слово — МО́ВА (здатність людини говорити, висловлювати свої думки; система звукових і словесно-граматичних засобів, які закріплюють наслідки роботи мислення і є знаряддям спілкування людей; манера говорити), ЯЗИ́К заст., РІЧ розм., СЛО́ВО розм., ГЛАГО́Л ц.-с. Словник синонімів української мови
  15. слово — Сло́во, -ва, -ву, в -ві; слова́, слів. Дво́є слів або два сло́ва чи дві сло́ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  16. слово — СЛО́ВО, а, с. 1. Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об’єктивного світу. Він бачив, як з літер складалися слова, і дивувався дуже (Мирний, II, 1954, 130); Майор говорив не голосно, а майже шелестів, як те листя. Словник української мови в 11 томах